Ми з чоловіком так важко працювали, щоб придбати Артему квартиру, і ось невістка тепер таке надумала зробити. Я відразу ж розсекретила “чорний” план Марічки, і все зроблю, щоб цього не трапилося. Шкода, що мій чоловік доволі м’який, і не хоче мене підтримати.
Коли моєму синові було сім рочків, ми з чоловіком вирішили купити йому квартиру. (можливості такої не було, але було велике бажання).
Тоді й почала братися з Максимом за будь-які підробітки, щоб наскладати потрібну суму грошей. І нам це вдалось! Ми змогли придбати квартиру у досить хорошому районі нашого міста.
Потім зробили у квартирі ремонт і на вісімнадцять років подарували Артему ключі від квартири. Тоді я йому і сказала, що тепер він дорослий хлопець і має своє житло. Тому він може не хвилюватися, що йому доведеться жити зі своєю дівчиною разом зі мною і татом в одній квартирі.
Артем, звичайно, тоді нам дуже дякував за такий подарунок. Але житло довгий час просто пустувало. В оренду не хотіли здавати, оскільки ремонт був дуже дорогий і ми не хотіли пускати туди чужих людей.
Потім Артему виповнилося двадцять три роки, і він почав зустрічатись із дівчиною Марічкою. Потім у них все швидко стало розвиватися, а в швидкості Марічка повідомила нам, що носить під серцем дитя.
Після невеличкого весілля діти стали жити у цій квартирі. А коли нашій онучці Златочці було два роки, Марічка стала дуже часто говорити про те, що потрібно продати цю квартиру. Хоч місця у квартирі вистачало родині. Але Марічка хотіла жити ближче до своїх батьків.
Її матері було надто важко і далеко їздити, щоб провідати єдину онучку. Тоді Артем і заявив дружині, що треба поговорити зі мною і батьком, адже це ми скільки років важко працювали, щоб купити цю квартиру.
Ми з чоловіком категорично проти. Адже ми світа божого не бачили, так працювали, щоб придбати Артему цю нерухомість. І зараз житло оформлене на нашого Артема, про що зараз я дуже шкодую.
А якщо вони продадуть це житло, то ту квартиру, що придбали, вже ділитимуть навпіл у разі розлучення. І тоді цілком можливо, що мій Артем може лишитися з “діркою від бублика”.
Я такого “ляпасу” не переживу. Мій чоловік доволі м’яка людина, і каже не лізти в сім’ю молодих. Але я так не можу.
Я вважаю, що це не правильно. І всіма силами буде перешкоджати такій ідеї.
Що ви мені скажете?
Що порадите в цій ситуації зробити?
Хто правий, і хто має поступитися?
Фото ілюстративне
