Я так хотіла розвіятись, а тепер не знаю що й робити.
Ми з чоловіком вже давно живемо в столиці. У Івана хороша робота, я поки дома няньчу дитину і веду господарство. Квартира у нас куплена в іпотеку, тому лишнього не можемо собі дозволити, лише найнеобхідніше. І ось телефонує мені подруга, і запрошує в гості до Тернополя. Іван якраз поїхав у відрядження. – Ти що, дівка, щоб ось так дитя на маму кинути, і поїхати на гульки?, – сказав чоловік.
– Ірина – моя найкраща подруга, ми з нею виросли разом, в одному дворі! – розповідає тридцятирічна Софія. – Раніше, в юності, тижня не проходило, щоб ми з нею не зустрілися. А потім життя розкидало – я в Києві, Ірина в Тернополі. Не бачилися років п’ять уже, напевно! А тут вона мені пише в месенджері – може, приїдеш в гості?
… У Софії звичайнісінька сім’я – чоловік, дитина півтора року, квартира в іпотеку. Живуть зараз скромно, всі сили спрямовані на виплату боргів банку. Софія зараз в декреті, працює один чоловік, тому пояса на собі вони, звичайно, затягли. На їжі не економлять, але ось про розваги і поїздки зараз навіть не мріють.
А Ірина обіцяла подрузі навіть квиток оплатити – як би в подарунок на минулий недавно день народження Софії.
Вартість квитка туди і назад для Софії – відчутна сума, для Ірини ж – копійки. Кілька років тому Ірина переїхала з чоловіком до столиці. Переїзд виявився вельми успішним у всіх сенсах.
Кар’єра на новому місці йде вгору, зарплата теж, є коханий чоловік, який якраз зараз поїхав на місяць у відрядження.
Поки Ірина живе одна – тому і прийшла їй в голову думка запросити подругу дитинства, по якій дуже скучила.
– Я спочатку руками замахала – ти що, мовляв, які гості! – розповідає Софія. – У мене дитина маленька, з ким я її залишу? Куди поїду? Але Ірина вміє переконувати! Тобі, каже, змінити обстановку треба напевно, мабуть, здичіла вже від сидіння в чотирьох стінах! А з дитиною нехай мама допоможе…
Що правда, то правда – чотири стіни і декретна нудьга Софію вже доконали.
– Приїжджай! – вмовляла подругу Ірина. – Я машину купила недавно. Покатаємося, місто тобі покажу. Переночуємо у мене, побалакаємо. А вранці я тебе посаджу на швидкий поїзд. О 14 сядеш, о сьомій ти вже в Києві… Твій син за тобою і нудьгувати не встигне, ось побачиш!
Мама Софії посидіти з онуком пару днів погодилася несподівано легко. Мовляв, їдь, звичайно, розвійся, я впораюся, все буде добре. Але чоловік запротестував.
– Які ще можуть бути поїздки до подруг з ночівлею? – заявив він. – І мови бути не може! Я категорично проти. Ні!
– Але чому ні? – розгубилася Софія. – З дитиною мама посидить, вона впевнена, що впорається. Квитки мені Ірина оплатить в подарунок. Та й не буде мене всього день і дві ночі!
– Мама твоя ніколи з дитиною не залишалася більше двох годин, тим більше на ніч. Чи впорається чи ні, невідомо. Навіщо експериментувати? Якби тобі терміново треба було відлучитися, наприклад, в лікарню – ну, тут вже нічого не вдієш. Але на рівному місці влаштовувати всім форс-мажор?
– Та який форс-мажор? – ледь не плаче Софія.
– Та такий! – каже чоловік. – І взагалі, ти заміжня жінка, куди ти поїдеш з ночівлею, яких пригод шукатимеш? Сиди вдома, я сказав!
Підливає масла в вогонь і свекруха:
– Я вважаю, вийшла заміж – все, ніяких подруг! Хочеш поспілкуватися – зателефонуй, навіщо їхати не зрозумій куди? У тебе дитина, врешті-решт, сиди з нею…
Ірина в своєму Тернополі від обурення просто у нестямі.
– Вони там зовсім ненормальні у тебе, свекруха з чоловіком? – каже вона Софії по телефону. – Треба ж придумати таке: “вийшла заміж – ніяких подруг”! Знаєш що – збирайся і приїжджай! Дитину мамі залишиш. Що твій чоловік зробить в такому випадку, розлучиться, чи що? Дурниці! А якщо розлучиться – туди і дорога. Нічого триматися за такі стосунки!
Як вважаєте, має чоловік моральне право не пустити дружину в гості до подруги?
Дружина повинна піти назустріч? Або вчинити так, як радить подруга: дитину мамі, а самій на поїзд?
Як вам ситуація? Що думаєте?
Фото ілюстративне – pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
