fbpx

Ми з дружиною вирішили провести вихідні в романтичній обстановці. Я звісно, сумнівався, що в нас все гладко вийде, але все ж, надія була, що ніхто з наших “любих” родичів не “припреться”. Першою в двері задзвонила теща. Їй, бачте, на вихідні скучно одній. За нею дочка з онуками стала тарахкотіти візочком, машинками і самокатами. За дочкою син зі своїм сімейством. І хоч би хтось попередив про свій візит

Ми з дружиною вирішили провести вихідні в романтичній обстановці. Я звісно, сумнівався, що в нас все гладко вийде, але все ж, надія була, що ніхто з наших “любих” родичів не “припреться”. Першою в двері задзвонила теща. Їй, бачте, на вихідні скучно одній. За нею дочка з онуками стала тарахкотіти візочком, машинками і самокатами. За дочкою син зі своїм сімейством. І хоч би хтось попередив про свій візит.

Збоку здається, що ми щаслива родина. Побралися ми з дружиною рано, у шлюбі вже 30 років. Діти дорослі, вже онуки є. У всіх окреме житло, фінансово ми з дружиною забезпечені люди, відносно молоді (під 50), багато друзів, часто подорожуємо.

Основні гроші заробляю я. Але останнім часом я втомився від низки проблем, які ніколи не закінчуються. То проблеми тещі, то моїх батьків, дітей, то онуків, то батьків другої половини дітей, то сестри дружини, то мого брата і скрізь ми повинні брати участь, слава богу, якщо тільки фінансово.

Низка нескінченних сімейних свят вже дратує. Приїжджаєш в будинок вічно запинаєшся об онуків або тещу, або сестру дружини, якби ж то лише на вихідні, а то й серед тижня. То обов’язково на вихідні треба їхати смажити м’ясо до моїх батьків. То дружина на вихідні допомагає молодшій із новонародженим. Коли кажеш, що свої плани, то в дітей щось термінове, то незручно відмовити.

Цього літа винайняв будинок в Одесі і всіх відправив позмінно туди. І зрозумів, наскільки комфортно мені без них усіх живеться. І згодом посперечався з дружиною, сказав, що більше так жити не хочу. Мені байдуже, що там у дітей, якщо це не входить до моїх планів, якщо це не проблеми зі здоров’ям, мені все одно, що тещі самотньо, що у мого брата проблеми з грошима. Чому я свої проблеми вирішую завжди сам не прошу ніякої у них допомоги, а вони не можуть.

А дружину якось це все влаштовує, вона не розуміє, що треба жити вже своїм життям, а не життям дітей, онуків, батьків та родичів. Може, звісно, ​​я втомився, не знаю, як правильно. Вже про розлучення думаю.

Що скажете з цього приводу?

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page