Ми з Кароліною після дитячого майданчика зайшли в супермаркет. Там на касі черги, а телефона з собою в цей раз я не взяла. Тому коли ми прийшли додому, нас чекав сюрприз. Чоловік навіть не дав нам роззутися. З порога став виясняти ситуацію. Виявляється, Дарина телефонувала мені, а слухавку взяв Дмитро.
Ми з Дариною познайомилися у жіночій консультації. Вона була гарною дівчиною з темно-карими, теплими очима. Між нами почалася дружба.
Нам із нею подобалося прогулюватися в парку та розмовляти про наших майбутніх дітей. Ми разом із нею обирали одяг для наших малюків та ходили на курси для таких жіночок, як ми. Спочатку Дарина стала мамою доньки Златки. Через два місяці привела на світ я доньку Кароліну.
Спочатку все було просто чудово, ми жили з подругою поруч, а тому ми з нею частенько гуляли з колясками разом і якщо одній з нас треба було відлучитися, то друга доглядала дітей. Однак у міру того, як наші діти ставали дедалі старшими, тим складнішими ставали стосунки між нами.
– Ти не поясниш мені, чому наша Кароліна б’ється? – Задав з порога чоловік мені питання. На той момент донечці вже було більше шести, і вона жодного разу не ініціювала жодного конфлікту, на відміну від Злати, яка весь час билася і намагалася забрати у доньки все, що в неї з’являлося в руках. Дочка подруги з пелюшок була злою і заздрісною дитиною.
Потім я якось зрозуміла, що якщо Злата та Кароліна грають разом, то донька подруги весь час ображає мою дитину. Мене часто вражало те, що в такому юному віці дитина переповнена підступністю та злістю.
Далі – гірше! Коли Златі було чотири роки, вона разом з іншими дітьми спіймала кішку, і робила з нею не хороші речі.
Я вирішила поговорити з подругою про поведінку її дочки, але та не бачила нічого дивного в тому, як поводиться її дівчинка.
– Дітлахи просто грали! – сказала мені у відповідь подруга.
Ми з чоловіком купували Кароліні тільки дорогі іграшки, але коли Злата приходила до нас у гості зі своєю мамою, то вона відразу ж починала говорити гидоти моїй доньці:
– У тебе такі негарні іграшки! Ти краще глянь, що в мене є!
Мені таке самоствердження за чужий рахунок зовсім не зрозуміле. Моя донька дуже важко реагувала на такі “вибрики”.
Ось і ту ситуацію, що склалася сьогодні, Злата перекрутила. Конфлікт почався з того, що дівчатка почубилися і Злата плюнула на мою доньку, після чого сіпнула ту за руку. Цього разу Кароліна вирішила, що настав час і треба відповісти “подружці” та дала їй здачі.
Після того, як вони з мамою прийшли додому, Злата поскаржилася матері, що її образила Кароліна, а потім Дарина висловила все моєму чоловікові, оскільки я телефон забула дома. Коли я все пояснила чоловіку, то він став на мій бік, після чого ми просто припинили спілкування з Дариною та її донькою.
Як вважаєте, правильно я вчинила?
Фото ілюстративне
