Ми з мамою і татом майже одразу зрозуміли, що дитинка у сестри потребує особливого підходу і уваги. А ось сама Марина відмовляється це визнати  і зізнатися чоловіку, бо думає, що Паша її залишить з дитиною.

Сестра Марина поводиться нерозумно. У племінника є очевидні особливості розвитку, які вимагають певних дій з її боку, але вона все заперечує і вважає, що лікарі переплутали і взагалі вони нічого не розуміють. А насправді заперечувати дійсність її змушує страх втратити чоловіка Павла. А те, що власній дитині вона робить гірше, вона не хоче бачити і визнати.

З боку шлюб у сестри Марини виглядає щасливим, але це картинка для соцмереж. Я досі не розумію, навіщо було йти з цим сумнівним персонажем під вінець, адже ваіант, прямо скажемо, не завидний. Одним словом, наш зять Паша дивний, нічого йому в житті не треба, отримує 6 тисяч зарплати і грає на гітарі на лавці перед під’їздом вечорами.

Але сестра від нього була без розуму ще зі школи. Бігала за ним собачкою, мало не капці в зубах носила. Він з нею зустрічався, але серйозних намірів не мав. Сестра доклала всіх зусиль, щоб опинитися при надії і таким чином затягнути об’єкт зацікавленості під вінець. У неї все вийшло, тільки ось далі щось пішло не так…

Хлопчик у Марини народився здоровим, але спеціаліст одразу поставив його на спостереження. Були якісь невиразні діагнози, які ставлять зараз майже всім дітям. Частину з них потім зняли, а ось інші, на жаль, підтвердилися.

Як я зрозуміла з плутано розповіді сестри, то особливості розвитку дитини можна скорегувати, у нього є шанс стати звичайною людиною, але цим треба прямо займатися і вкладати гроші, час і сили. Займатися треба постійно, а не так, щоб раз на тиждень сходити кудись на заняття. В цей процес повинні бути включені і батьки.

Ось тут і починається проблема – сестра ніяк не хоче розповідати про це чоловіку. За її словами, він ніколи не повірить, що у його дитини можуть бути відхилення. Павло взагалі дуже негативно до цього всього ставиться.

Сестра пробувала промацувати грунт, мовляв, а що б він зробив, якби у його дитини були проблеми ось такого характеру? Адже живуть же такі сім’ї якось. На що отримала відповідь, що у нього така дитина народитися б не могла, значить не від нього, тому вона пішла б в далекі далі. Сестра замовкла і більше цю тему не піднімала від гріха подалі.

Їй вдалося переконати себе, що синочок абсолютно нормальний, ніякі заняття йому не потрібні, а лікарі просто наплутали чи хочуть грошей. Мої вмовляння і мими з татом на неї ніяк не діють. Вона настільки боїться втратити мужика, що готова жертвувати майбутнім дитини.

Поки все ще можна скорегувати, але чим більше часу спливає, тим менше шанс на те, що дитина зможе стати повноцінною.

Я намагаюся пояснити Марині, що з часом чоловік зрозуміє, що з дитиною щось не так. Правда розкриється і він все одно піде, якщо у нього така непримиренна позиція. Але сестра вважає, що все буде нормально, а я просто наговорюю і намагаюся зруйнувати її шлюб.

Не знаю, що робити. Мама взагалі у розпачі. Найбільше шкода хлопчика, у якого вона відбирає шанс на нормальне життя. Розповісти Паші? Або в опіку може звернутися? Не можна ж просто сидіти і дивитися на це. Єдине, що мене зупиняє – не зробити б гірше.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!