Ми з Оленою одружені вже 4 роки, у нас 2 сини. І я втомився від неї. Чому? Ось кілька причин: нескінченні сварки, постійно не, не дозволяє моїм батькам приїжджати до нас, постійно критикує моїх друзів, ніколи не визнає вини. Відмовилася сходити з психологом. Запропонувала купити на ці гроші одяг.
Тиждень тому, я вирішив, що маю піти. І наступного дня, коли вона знову поставила ультиматум «зроби це чи розлучення», я не відступив. Я сказав: «Добре, можливо, нам варто подумати про розлучення». Її реакцією був гнів, а потім вона захотіла 100% опіки над дітьми та 70% нажитого майна.
Наступного дня вона змінилась. Вона була надзвичайно мила і вперше за багато років зверталася зі мною, як з людиною. Була уважна та мила, відповідала на мої телефонні дзвінки.
Проте вона не погодилася зустрітися з моїми батьками, бо спочатку хоче «приготуватися» до цього. Ні, мої батьки не монстри. Але вони її недолюблюють. І є за що.
Вона порадилася з подругою і та сказала їй: «Дитину шкода. Якщо у вас все ще є почуття одне до одного, помиріться». На цей раз вона погодилася сходити до психолога.
Ми знову говорили про це сьогодні вранці, вона плакала і говорила, що «з усіх сил намагається врятувати наші стосунки», а я не намагаюся. Я все ще наполягав на розлученні. Вона знову плакала, виявляла почуття до мене. Мені навіть здалося, що вона щиро говорить.
Якби вона продовжувала поводитися як раніше, все було б простіше. Але оскільки вона сильно змінилася за останні кілька тижнів, я дуже збентежений.
З одного боку, я люблю свою дитину, і я хочу вірити, що вона може змінитися і зосередитися на створенні здорового середовища для неї. З іншого боку, я боюся, що мир між нами тимчасовий, і за кілька тижнів все повернеться на свої місця.
І взагалі, я зрозумів, що не щасливий із нею. Тому вирішив, що кілька місяців поживу окремо. Сиджу підбираю собі квартиру. Синів проводжатиму і забиратиму зі школи, а от із дружиною постараюся не бачитися.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
