Ми з Романом після весілля стали жити з його мамою у двокімнатній квартирі. Орендувати можливості немає. Спершу все було добре, поки одного дня на порозі не з’явилася зовиця з чемоданом і трьома дітьми. Ольга Петрівна, розташувавшись на “малютці” в кухні, віддала дочці свою кімнату.
Хочу розпочати свою розповідь з того, що ми живемо фактично у гуртожитку. Так, у нас простора двокімнатна квартира, але ми з чоловіком і донькою живемо в одній кімнаті, а в другій живе розлучена зовиця зі своїми трьома дітьми, а на кухні ще й спить мати чоловіка. З мого опису ви можете уявити, в яких умовах мені доводиться жити.
Але для мене головним є навіть не те, що такій великій кількості людей доводиться уживатися на такій житлоплощі, а те, що свекруха і зовиця щодня виводять мене причіпками.
Ми з Романом виховуємо дворічну доньку Алісу, а поруч із нами ще живе троє діточок, тому спати нам доводиться майже на підлозі. Куди ж у таких умовах народжувати ще одну дитину. У нас немає можливості купити своє житло, адже головний годувальник у нашій величезній родині – це мій чоловік. У свекрухи непогана пенсія, вона працювала на шкідливій роботі, а зовиця заробляє тим, що шиє вдома. Ми тулимося на сорок восьми квадратних метрах.
Саме тому я відмовляюся ставати мамою ще однієї дитини. Повірте життя в таких умовах – не цукор. Мені дорослій жінці важко, а малюку взагалі буде нестерпно. У нас немає місця навіть куди ліжечко дитині поставити, тому наша донька змушена спати на розкладному кріслі.
Проте свекруха із зовицею не хочуть слухати жодних моїх доводів, а просто дорікають мені за те, що я недостатньо люблю свого чоловіка та їх. Вони мені весь час тикають тим, що якби я його любила по-справжньому, то вже давно подарувала б йому другу дитину. Зрозуміло, що я не люблю ні свекруху, ні зовицю, бо вони постійно мене дошкуляють тим, що я не йду у них на поводу.
Насправді те, що я більше не хочу мати дітей хвилює тільки мого чоловіка. Роман мене у всьому підтримує, але ніколи не влазить у наші суперечки з його матір’ю та сестрою. Так виходить, що всі косяки летять виключно в мою сторону. Я вже навіть не уявляю, як донести до рідні Романа, що за таких ставати вдруге батьками – не розумно!
Що б ви мені порадили робити в такій ситуації?
Фото ілюстративне
