Нічого не віщувало біди. Але на порозі з’явився чоловік. Він заздалегідь уявляв, що розмова зі мною вийде не простий.
– До нас їде моя мама, – почав говорити він.
Він знав, що зі свекрухою і його сім’єю в цілому у нас складалися не дуже доброзичливі відносини.
– Файно! – подумала я.
– Що скажеш?
– А у мене є вибір? – незадоволеним тоном сказала я.
Ми зі свекрухою жили в різних містах. Від такої свекрухи я бігла з рідного міста, не дивлячись назад.
Новина про те, що його мати їде до нас погостювати, мене сильно засмутила, але як виявилося пізніше, це був не кінець новин.
Чоловік пояснив мені, що мама їде у нас пожити. Нібито вони вирішили переїхати до нашого міста, щоб краще придивитися до нової обстановки їй потрібен час.
– Ну, вона ж не зніматиме квартиру? – запитав він.
– А чому б і ні?
Розмова переходив до сварки, а він почав переконувати мене в тому, що в тимчасовому проживанні його мами немає нічого страшного. Місця у нас в квартирі досить.
Моєю думкою особливо ніхто не питав. Можна сказати, що мене просто поставили перед фактом.
Зустріли свекруха з пирогами і подарунками. Я думала, може від того що скучила вона не стане нас чіпати і тріпати нерви.
– Ага, не тут – то було, друзі.
У перший же ранок вона почала, мало не перестановку робити. Виселила нас з нашої кімнати, пояснивши це тим, що у неї болить спина спати на дивані.
Ну а ми що? Гостинні ж …
Пройшла тижня, свекруха дуже навіть комфортно почувала себе в нашій кімнаті.
Через тиждень вона почала виносити мені мізки, що я не правильно готую їжу. Що я повинна взяти у неї уроки кулінарії і готувати по її рецептами. Тут я вже не витримала і сказала:
– Ви в гостях, тут господиня я і це моя кухня!
– Навчи свою хамку нормально розмовляти зі старшими, – сказала свекруха своєму синові.
Ну, чудово. Кімнату вона у нас віджала, на черзі була кухня. Кухня для мене це святе. Я дуже люблю готувати, і у мене досить не погано це виходить.
Свекруха ніби намагалася перетягнути на себе все. То я речі розвісила неправильно, то я ванну не під час зайняла, то голосно по телефону розмовляю. Загалом, мене це все дістало.
– Рідний мій, я їду до мами.
Зараз багато хто подумає, що я швидко здалася. Може це так і є, але нерви мої мені дорожче. Та й мене просто навиворіт вивертає від злості, коли мужик завжди слухає тільки свою маму. Навіщо одружився не зрозуміло.
Загалом, зібралася я нічого, купила квитки до своїх батьків і відправилася на вокзал. Знаєте, що на прощання сказала мені свекруха?
– Їдь, подумай над своєю поведінкою.
Чоловік мій. навіть не намагався мене зупинити, здається йому це не треба. Може і мені варто переглянути свої відносини до цих людей і піти подати на розлучення?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
