Сором то який, мати таку зовицю. І що що працює, вона ж жінка – повинна.
Микитка тоді пішов до першого класу. Ми прийшли, коли всі гості сиділи за столом. Бабусі та дідусі пишалися зовсім дорослим онуком. – Руслане, принеси ще два прибори, сказала наказовим тоном зовиця. Він ледве вже стояв на ногах від втоми, але по дорозі забавляючи дітей – пішов. Карина ж цілий вечір навіть не піднялася з дивану. То наминала, то в телефоні клацала. Вона ж гроші заробляє.
– Я по дому зараз не роблю нічого принципово! Взагалі! – обурено розповідає тридцятирічна Галина. – Уявляєш, не прибирає, не пере, не готує! Після роботи займається виключно своїми справами – а точніше, сидить в телефоні. Ну, може зі старшою дитиною поговорити, з молодшою повозитися перед сном, ось і вся допомога по господарству і участь в житті сім’ї.
– Стривай. Це хто по дому нічого не робить? Зовиця твоя?
– Ну так, зовиця, Карина! Ми, каже, з чоловіком домовилися, що я працюю, а він сидить вдома з дітьми і займається побутом. Ось, мовляв, і нехай займається в повному обсязі! Рік вже так живуть. Вона взагалі палець об палець нічого не робить по господарству. Діти, прибирання, їжа, тепер ось школа ще, перший клас у старшого – все на Руслана звалилося, ну, на чоловіка її, мого брата.
Дітей у Карини та Руслана двоє, старший першокласник, молодшому немає ще й трьох років.
Раніше вони жили “як всі”: Руслан працював, Карина сиділа в декретах, спочатку з однією дитиною, потім, після невеликої перерви, з другою. Але рік тому батько сімейства потрапив під скорочення. Нову роботу відразу знайти не вдалося, і подружжя помінялося місцями.
Карина вийшла в свій старий офіс і за рік домоглася значних успіхів у кар’єрі. Її поставили керувати групою проєктів, збільшили зарплату.
Працювати, звичайно, доводиться багато, Карина йде рано вранці, приходить пізно ввечері, на вихідних постійно на зв’язку в месенджері і по телефону. Але зате гроші платять непогані, їм на сім’ю з чотирьох чоловік цілком вистачає.
Руслан же, як може, справляється дома з двома дітьми.
– Мені брата шкода так, він як білка в колесі цілісінький день! – зітхає Галя. – Дітей нагодувати, одяг випрати, білизну перепрасувати, підлогу протерти, вигуляти всіх, вечерю приготувати. Я як згадаю свій декрет. Ой людоньки. Чесно відсиділа від дзвінка до дзвінка, але на роботу летіла на крилах, і точно знаю – більше ніколи ніяких сидінь в чотирьох стінах! Так у мене одна дитина, і то я замучувалась. А у брата – двоє…
На перше вересня Галя була в гостях у брата – вітала племінника-першокласника. Крім Галини, в будинку були ще гості – бабусі і дід винуватця торжества.
– Руслан носиться по квартирі! – розповідає Галина. – На стіл накрив, курку сам запікав, всім подає, за всіма доглядає, брудні тарілки забирає, чисті тягне, чай заварив, однією рукою дитину забавляє, іншою чашки розставляє. Карина сидить за столом, як королева, не ворухнеться! Я кажу – може, допомогти треба, незручно якось, Руслан бігає, ми сидимо. Ось тут вона мені і заявила – хочеш, мовляв, допомагай, а я не збираюся принципово. Це не моє завдання.
За словами Галини, дружина брата тепер собі і чаю сама не наллє, і за приладами не встане – чекатиме, коли чоловік подасть. Адже він сидить вдома, а вона прийшла з роботи, яка годує всю сім’ю.
– Я їй намагалася сказати, що ні до чого хорошого така поведінка не призведе, але хто б мене слухав! – журиться Галя.
– Так навіщо ти до них лізеш! Люди дорослі, розберуться самі. Вони домовилися, що один заробляє, другий на господарстві – в принципі, це чесний розклад.
– Ага! Чесний! – зітхає Галина. – У нас з чоловіком так само було, прямо дежавю. Він працював і заробляв, вважав, що цього достатньо, по дому не робив нічого! У своєму власному домі не знав, де, наприклад, сіль лежить. Я прала, прасувала, подавала. У підсумку під кінець декрету ми мало не розлучилися! Ледве вирулили.
І то тільки після того, як сіли, поговорили, і деякі обов’язки чоловік взяв-таки на себе. Якби він не пішов назустріч, розлучилися б. Кажу зараз це Карині, але вона аналогії не бачить чомусь. Твердить, як заведена – мовляв, Руслан на господарстві, а я на заробітках, тарілки мити – це до нього.
Чи нормальна в них ситуація? Що скажете? Нехай чоловік крутиться, раз не працює?Чижінкаповиннахочабнавихіднітакожбратисядожіночоїроботи?
Фото ілюстративне – pixabay
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
