Сестра не ходить після дтп. Минуло багато часу, все з сестою зараз нормально, проходить реабілітацію, а сама піти ніяк не може. Спеціалісти кажуть, що таке буває і потрібен якийсь поштовх. Сьогодні гуляли в парку, всюди калюжі. Повз нас проїжджає велосипедист на всій швидкості і кропить сестру. Я в паніці дістаю серветки, намагаюся її заспокоїти, а вона відштовхує мене, встає з коляски, кричить міцним слівцем і сяк-так шкандибає за цим хлопакою. Поки зрозуміли, що сталося, сестра сіла в ту ж калюжу і зайшлася заразливим сміхом. Спасибі, хлопче, відмінний поштовх!
Щойно водій нашого тролейбуса зупинився посеред дороги і побіг до іншого тролейбусу, щоб поцілувати свою жінку, яка була в ньому водієм. А ви і далі придумуйте відмазки, що у вас немає часу побачитися і проявити увагу!
Коли у мене кепський настрій і повно проблем, я підходжу на вулиці до випадкових перехожих, щоб сказати щось добре. Комплімент зовнішньому вигляду, зачісці, кольору волосся або книзі, якщо людина сидить і читає. Мені подобається дивитися, як люди спочатку впадають в ступор, а потім посміхаються і дякують.
Іду на пари похмуріше хмари, в своїх сумних думках проходжу повз корпусу, який ремонтують. Мене зупиняє робочий і питає: «Дівчино, не могли б ви надати мені послугу?» Я питаю: «Яку?», А він видає: «Я колекціоную красиві посмішки, ви не могли б подарувати мені одну?» Я, звичайно, відразу розпливлася в усмішці, а він сказав: «Спасибі велике!» А я сказала: «Вам дякую!» Як мало людині треба, щоб відчути себе щасливою!
Молодший син подарував мені на день народження маленьке дзеркальце, тільки саме скло він заліпив своїм малюнком. На малюнку – сонце. Пояснюючи сенс подарунка, він сказав: «У тебе може бути різний обличчя, але ми тебе бачимо саме так».
А у мене така історія знайомства з чоловіком. Я зареєструвалася на одному сайті, щоб спілкуватися з носіями англійської мови. Листувалася з різними іноземцями, але в одного прекрасного дня вирішила видалити свій аккаунт. Знайшла кнопку «Видалити», збираюся натиснути, і в цю секунду отримую нове повідомлення. Думаю, прочитаю його і потім піду. Написав мені француз, він хотів вивчати українську мову і просив мене йому допомогти. Я відповіла. Через 2 тижні він запросив мене в Париж, ще через 4 місяці ми одружилися і ось вже майже 10 років щасливі в шлюбі, у нас чудовий малюк! А я досі думаю, що б було, якби я видалила аккаунт, не прочитавши повідомлення від Жана?
Сиджу з приятелем в кафе, настрій поганий, а він весь ллється позитивом і радістю. Зітхаю і кажу, мовляв, ти такий щасливий, от би й мені такою стати. Він, не роздумуючи, кусає мене за плече і радісно повідомляє: «Все, я і тебе заразив, тепер ти теж щасливою будеш!»
Мій молодий чоловік подарував мені на день народження кухоль із зображенням моєї улюбленої картини Ван Гога. Сказав, що робив на замовлення і, коли наливаєш окріп, малюнок змінюється. Коли Микита пішов на роботу, я налила в неї чай, і несподівано «Зоряна ніч» змінилася написом «Виходь за мене». Вперше в житті заплакала від щастя!
Мій знайомий все життя годував дворових котиків і собак, витрачав всі свої кишенькові гроші в школі, а потім і в універі. Завжди думала, що у нього немає майбутнього і потрібно думати про себе, а не про котиків, як би їх шкода не було. Минуло років 5, і я дізналася, що він побудував притулок для тварин, в який інвестували серйозні гроші, після чого він відкрив мережу зоомагазинів і аптек для тварин. Його бізнес процвітає, а він продовжує творити добро, створюючи нові фонди допомоги тваринам. Напевно, це один випадок на мільйон, але який показовий, що добро рано чи пізно повернеться з торицею.
Запитала у 4-річного сина, яка з дівчаток в садку найгарніша. Перерахував імена всіх дівчаток у своїй групі. Джентльмен зростає!
Коли їжджу додому на автобусі і стою біля самісіньких дверей, малюю смайли на вікнах – настрій піднімає. Одного разу їхала на звичному місці, поруч стояв похмурий чоловік у віці. Ну я і намалювала смайлик, як зазвичай. Зазвичай люди ніяк не реагують, а цього разу сталося по-іншому: чоловік домалював моєму смайлику паличку-тулуб. Я виклик прийняла і намалювала ручки, він – ніжки, я – волосся чоловічкові, він – шапочку. Автобус вже під’їжджав до моєї зупинки, і наостанок я примальовувала чоловічкові язик. Мій випадковий партнер по малюванню не знайшов, що додати, і трохи розвів руки в сторони, визнаючи поразку. Переглянулися з ним і посміхнулися одне одному наостанок. Настрій – стриб угору!
Студентом перебивався з хліба на воду. Через 10 років маю квартиру, машину, бізнес. Іноді ходжу в бібліотеку, беру атласи/карти/методички і ховаю в них гроші. З мене не убуде, а хтось отримає надбавку до стипендії.
Знайшов на горищі старий зошит з віршами батька. Я прочитав їх, і вони мене дуже зворушили. Я і не знав, що він пише… Потай передрукував їх, попросив художника зробити обкладинку, власноруч видав книгу і подарував йому на 50-річчя. Вперше в житті бачив, як плаче батько. Воно того варте.
Одружені 8 років, чоловік майже ніколи не говорить «кохаю». Замість цього – гаряча вечеря, уроки з сином, а вчора взагалі здивував: до мого приходу повісив на батарею моє домашнє плаття, щоб я, замерзла по дорозі додому, переодяглася в тепле… Ну їх, квіти і гучні слова, любов – це вчинки.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
