X

Минулого року наш Дмитро купив для сім’ї новенький автомобіль з салону. Через декілька тижнів всі вони приїхали до нас в гості. – Синок, ми так раді. Ти молодець! Таку гарну машину купив, – говорили ми з чоловіком. Як не як, яле для батьків це гордість. – Чому це лише ваш син купив? Машина не його, а наша, – наголосила невістка. Потім ми ще, якось випадково, декілька разів сказали до дітей, щоб тупали ногами, а то тато буде лаяти, що машина грязна. Юля як завелася, годі було й зупинити

В нас два чудових сина. Ми з Євгеном зробили все, щоб дати їм хорошу освіту. Зараз вони двоє працюють в Києві програмістами у одній з найкращих компаній, їх навіть хотіли перевести у центральний офіс – в саму Америку, але ці не погодились.

Старший син вже женився. Сказати що ми дуже задоволені невісткою – не скажу. Ні, Юля хороша, скромна, правда так ніде й не працювала, зараз вона виховує двох наших онуків: Мартусю та Дем’янка, яким вже 6 і 4 роки.

Молодший син досі в пошуку. У двох наших синів свої квартири в столиці, автомобілі. Ось якраз тема автомобіля і розсварила нас з невісткою. Але все по-черзі.

Ще з самого початку ми з Юлею не ладили. То їй не подобалося, що ми, коли приїжджаємо в гості, веземо домашні продукти, молоко, сметану, м’ясо. Справа в тому, що невістка вже більше десяти років не їсть м’ясо. ні, вона не вегетаріанка, просто через деякі обставини не їсть м’ясні продукти. Але ж наш син то не проти ними поласувати.

Я не мала нічого проти, поки у їх старшої дочки не почались проблеми зі здоров’ям – дуже низький гемоглобін.

Скільки я напросилася готувати нормальну здорову їжу – ні і все.

– Ну не їж її ти, але ж дітям та нашому сину ти ж приготуй.

Наш Дмитро взагалі любить м’ясо, як приїжджає до нас, то тільки те й робить, що ним ласує, а я рада старатися.

Одного разу, коли вона пішла на свято до молодшого сина, я приготувала печінку з картоплею і нагодувала Мартусю. Що тоді було – навіть описувати не хочу. Я найгірша свекруха на світі, бо пішла проти неї.

Ну слава Богу, якось і без м’яска, печінки, діти підвищили рівень гемоглобіну Мартусі.

Якщо вегетаріанство нас не посварило геть чисто, то машина, яку придбав наш син, зробила свою справу.

Минулого року Дмитро прискладав і купив для сім’ї новенький автомобіль з салону. Через декілька тижнів всі вони приїхали до нас в гості.

– Синок, ми так раді. Ти молодець! Таку гарну машину купив, – говорили ми з чоловіком. Як не як, яле для батьків це гордість.

– Чому це лише ваш син купив? Машина не його, а “НАША”, – наголосила невістка.

Ми з чоловіком якось знітились.

– Юлечко, ми нічого не маємо проти, але як не крути, але машину купив Дмитро сам, і взагалі, для чоловіка це важливо.

Потім ми ще, якось випадково декілька разів сказали на її очах до дітей, щоб тупали ногами, а то тато буде сварити, що машина грязна. Юля як завелася, годі було й зупинити.

Ну що вона в тому житті зробила? Так, двох діток нашому Дмитру на світ привела, а нам онуків, і все… більше нічого.

Ну як можна бути такою наглою.

Хіба я не права? Ну скажіть мені, люди, може я чогось не розумію?

Автор – Нюся У

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

G Natalya:
Related Post