Минулого тижня в мене був день народження і чоловік пообіцяв, що принесе гроші на продукти до свята, але наступного дня все змінилося і тепер не знаю, що робити.
Мій чоловік Богдан нічого не робить. Я дійсно так вважаю, хоча сама сиджу вдома з дитиною, поки він на роботі. Я вважаю, і багато жінок мене підтримають, що підтримувати домівку – теж робота. Ось тільки «начальник» не платить і жодного підвищення.
Але я справляюся зі своєю роботою дуже добре. Дитина завжди одягнена, взута і нагодована. Вдома завжди чисто і є свіжоприготовлена їжа.
Розповім трохи про нашу родину. Чоловік мій працює на підприємстві разом із моїм батьком. Має не найнижчий оклад, хоч тато заробляє більше. Саму цю ситуацію я розумію і нічого проти не маю. Не всі у житті стали мільйонерами.
Але якщо не виходить заробити добре на основному виді діяльності, шукай альтернативу чи хоча б заощаджуй на чомусь – я так вважаю.
А ось Богдан до такого не привчений. Він єдина дитина у сім’ї. Можна сказати, розпещений і залюблений з дитинства. Завжди гарний настрій, жарти. З дитиною поводиться як найкращий друг, ніколи поганого слова не скаже.
До мене чоловік теж ставиться теж дуже добре, я навіть не пам’ятаю, щоб він хоч колись підвищував голос чи був чимось не задоволений. Цим, якщо чесно, він мене колись підкорив.
Але! Тепер уже інша річ. У нас сім’я. Є свої потреби. Потрібне почуття зростання, розвитку. Я часто дивлюся передачі, де різні соціологи говорять про це. І я з ними повністю згодна.
Чоловік має бути здобувачем, навіть нехай трохи грубим. Життя – це не казка. А так, виходить, мама завжди сердита, а тато, навпаки, друг і завжди має рацію. Ось так у нас справи.
Мої батьки часто до нас навідуються. Приносять продукти навіть іноді гроші, щоб заплатити за квартиру. Що цікаво, мама стоїть горою за мене. Чоловіка не критикує відкрито, але при мені каже, що він не правий.
А ось тато відгукується про зятя лише найніжнішими словами. Який він молодець і трудяга. Як старається та допомагає всьому колективу. Уявляєте? У Богдана зарплати 15 000 гривень, хіба це гроші для родини?
Якось до нас зайшла мама. Справа була вдень, тому я була сама. Дитина в дитсадку, чоловік на роботі. Ми з мамою розмовляли. Вона привезла овочів із дачі, за які чоловік їй жодного разу не подякував.
Я жаліюся їй на чоловіка, вона мені на батька. Така, можна сказати, суто жіноча розмова. Але в голові вона залишилася надовго.
Увечері приїхав Богдан. І оскільки я була без настрою, розмова у нас не клеїлася. Ми повечеряли, він розлігся у своєму улюбленому кріслі, увімкнув ноутбук і щось дивився у навушниках. Все, це ось у нього так щовечора, втомлений він.
Тоді я вирішила нагадати, що мені потрібні гроші. Мій день народження на носі потрібно піти в супермаркет і на ринок, закупитися продуктами. Він відповів, що саме завтра їм дають зарплату, і він дасть мені потрібну суму. А поки що хоче відпочити.
Я не стала розвивати тему та випитувати, чому в нього немає грошей зараз. Пішла спати. А хотіла, як мені мама порадила, провести розмову ще щодо того, що інші чоловіки мають хобі, які ще й гроші приносять. А ось у нас чомусь навпаки. Але вилетіло з голови.
Наступного дня чоловік заявив, що дорогою додому в нього щось трапилося з машиною. А без неї він ніяк, тож вирішив поїхати на СТО та віддати її в ремонт. Виявилося, що поламка досить серйозна і чимало. Тож у нього тепер немає потрібної суми, лише половина.
Мовляв, є ще й інші турботи, крім того, щоби влаштовувати велике свято. Але нічого, завтра він позичить грошей у мого батька. Тож проблема вичерпана.
І ось тоді я вперше задумалася про розлучення. По справжньому. Нехай дитина буде без батька, я знайду іншого, не гірше. Молода ще. Але терпіти це все я більше не можу. Він не має жодного бажання розвиватися, нема у Богдана ніякого додаткового вміння і, що найголовніше, бажання заробляти, добувати.
Ну кому потрібний такий чоловік? Поки що це тільки думки, але мене більше не тягне до чоловіка. Так, він добрий і може підтримати. Але така підтримка мені не потрібна. Та й постійна добродушність також. Чоловік має бути мужиком, я так вважаю.
Подивлюся, чи зможе взяти Богдан себе в руки. Але в майбутньому я точно знаю: треба щось вирішувати, бо інакше по вині Богдана наш шлюб розпадеться.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
