Піти від чоловіка Ярина вирішила несподівано навіть для себе. Сусідка, яка, здавалося, вдень і вночі стежить за їх життям, не змогла порадіти гучному скандалу. Ніхто не подавав жодного звуку.
Того ранку Ярина, як зазвичай, провела чоловіка на роботу. Закривши за ним двері, вона повернулася на кухню допивати ранкову каву. Ярина любила її пити, сидячи на підвіконні.
Їх багатоповерхівка була останньою. За нею розкинулося поле, а вдалині виднілася річка. Ярина любила свою квартиру. Вид з вікна. Дрібнички, які вони з чоловіком привозили з різних поїздок. Але якщо не візьмеш з собою в нове життя річку, навіщо тягти сувеніри з минулого?
На чоловіка Ярина не ображалася. Просто втомилася. Втомилася від того, що він завжди порівнював її з іншими. Втомилася від ревнощів і його брехні. Втомилася бути самотньою при живому чоловікові.
– Навіть сльозу не пустиш? – запитала себе Яринка, переступаючи поріг квартири, де пройшло їх з чоловіком сімейне життя.
Ні, не пущу.
У перший час прихистити Ярину погодилася її краща ще з інститутських часів подруга. Нелька була повністю протилежною від Ярини. Завжди весела і усміхнена, вона терпіти не могла тишу. Ось і в той день вирішила влаштувати вечірку. Як же інакше? Подруга ж сумує.
Ярина не сумувала. Вона з подивом зрозуміла, що відчуває тільки полегшення. І може спокійно піти на вечірку.
– Це Ліза, це Гліб, її чоловік, це Настя, а це Алекс. Мій друг зі Штатів, – посміхалася Нелька, представляючи подрузі гостей.
Світловолосий чоловік виявився дуже приємним співрозмовником. Вони з Яриною весь вечір проговорили, і Алекс попросив зробити загальну світлину.
Через три дні Неля, не приховуючи захоплення, розповідала подрузі:
– Ти тільки уяви! Алекс показав вашу фотографію своєму другові. Хотів продемонструвати, які тут розумні і красиві жінки. І Ден, здається, так його звати, попросив твій електронний адрес.
– Навіщо? – дивувалася Ярина. Тільки друзів по листуванню їй не вистачало.
– А що тобі втрачати? – запитала Неля.
Перший лист прийшов вже на наступний ранок. Ярина відповіла на нього буквально кількома словами. Але Ден написав знову. Згодом Ярина звикла, що ранкову каву вона п’є, читаючи черговий лист Дена. Він виявився дуже цікавою людиною.
Одного ранку лист не прийшов. Ярина провела день, нескінченно оновлюючи пошту.
Ден написав на наступний день. Вибачився і пояснив, що не зміг написати їй через технічні проблеми.
– Без твого листа ранкова кава мені була не така смачна, – зізналася Ярина.
– Такого більше не повториться, – через пару секунд надійшла відповідь від Дена.
Одного разу він попросив дозволу приїхати.
– Які у тебе улюблені квіти?
– Жовті троянди, – сказала Ярина.
Нехай для них вони будуть квітами, не розлуки, а зустрічі.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – freepik
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
