На другий день після хрестин мені зателефонувала мама і сказала терміново зайти у фейсбук. Мені реально трусилися руки, і не даремно. Словом, свекруха всі фото, що мала в галереї, виставила на показ. Там було все: розпливчасте, не якісне, дивне, не розумне, на мій погляд. Звичайно, були і гарні фото. А потім я зайшла у коментарі
Я потрапила в таку дивну ситуацію, і не розумію, як правильно вчинити, щоб нікого не образити.
Ми з чоловіком два роки тому відгуляли весілля. Живемо ми окремо в моїй двокімнатній квартирі, що дісталась мені від дідуся з бабусею. Вони ще, дякувати Богу, живі, їх просто до себе в квартиру забрала моя мама.
Два місяці тому в нас з чоловіком народилася донечка. Свекруха зі свекром живуть в селі, але не далеко від нас. Для них наша дочка перша, і поки що, єдина онучка.
Дідусь з бабусею і справді душі не чують в нашій дочці. Мене це лише тішить. В них є своя автівка, і при першій же можливості дід з бабою приїжджають нас провідати.
Мій чоловік пів року тому на ювілей своїй мамі подарував телефон, точніше, смартфон. І хоча свекруха говорила, що не буде знати куди натискати, і що в неї вже розуму до такої техніки немає, ми зрозуміли, що новий гаджет свекрусі дуже навіть зайшов.
Якогось сусіда вона попросила, щоб той її зареєстрував у фейсбуці, і ще десь, навіть не знаю. І ось моя свекруха при першій же можливості “сидить”, і переглядає, хто які фото чи відео викладає.
Я лише пораділа за неї. Хоч на старість людина має чим потішитися.
І ось коли з’явилася наша донечка, Марія Павлівна телефона з рук не випускала. Вона фотографувала і знімала відео все, що попадало їй під руку. Особливу увагу вона, звичайно, приділяла цим “ділом” онучці.
Ну, я ж подумала, що вона, коли прийде додому, буде переглядати і любуватися онучкою на фото і відео. Що нічого поганого в цьому немає.
Насправді перший час так і було. Свекруха ще мені час від часу наголошувала, щоб я боронь Боже не виставляла ніякі фото дитини до хрещення. Що то не можна, і тому подібне.
Я взагалі цим “виставлянням” фото не “страдаю”, і взагалі, в мережах сиджу мало, оскільки немає багато вільного часу.
Свекруха робила якісь “любительські”, не професійні фото і тим дуже тішилася. Я ж проти не була і нічого не заперечувала.
Але дві неділі тому ми похрестили нашу донечку. Після церкви всі направилися в ресторан, де в тісному колі і відсвяткували цю подію.
Свекруха ж продовжувала робити “любительські” фото. Я вже до цього звикла.
І все б нічого, та коли наступного дня мені зателефонувала моя мама, і сказала, що пів галереї моєї свекрухи виставлено на сторінці у фейсбуці, я мало не стерпла.
Коли заходила у фейсбук, мені навіть руки трусилися.
Словом, там було все, починаючи від народження дочки.
Казна що: розпливчасте, не якісне, дивне, не розумне, на мій погляд. Звичайно, були і гарні фото.
В коментарях сипалися привітання і йшли обговорення, на кого схожа наша дочка. Багато хто почав писати, що це викапана бабуся.
Я чоловікові про все розказала, той ніяк не відреагував.
Але я вже боюсь кожного її приходу.
Я легенько натякнула, що мені це не подобається, але до свекрухи не дійшло.
Що я маю в цій ситуації робити?
Я не хочу з нею сваритися…
Автор – Наталя У
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua