На другий день після хрестин мені зателефонувала мама і сказала терміново зайти у фейсбук. Мені реально трусилися руки, і не даремно. Словом, свекруха всі фото, що мала в галереї, виставила на показ. Там було все: розпливчасте, не якісне, дивне, не розумне, на мій погляд. Звичайно, були і гарні фото. А потім я зайшла у коментарі
Я потрапила в таку дивну ситуацію, і не розумію, як правильно вчинити, щоб нікого не образити.
Ми з чоловіком два роки тому відгуляли весілля. Живемо ми окремо в моїй двокімнатній квартирі, що дісталась мені від дідуся з бабусею. Вони ще, дякувати Богу, живі, їх просто до себе в квартиру забрала моя мама.
Два місяці тому в нас з чоловіком народилася донечка. Свекруха зі свекром живуть в селі, але не далеко від нас. Для них наша дочка перша, і поки що, єдина онучка.
Дідусь з бабусею і справді душі не чують в нашій дочці. Мене це лише тішить. В них є своя автівка, і при першій же можливості дід з бабою приїжджають нас провідати.
Мій чоловік пів року тому на ювілей своїй мамі подарував телефон, точніше, смартфон. І хоча свекруха говорила, що не буде знати куди натискати, і що в неї вже розуму до такої техніки немає, ми зрозуміли, що новий гаджет свекрусі дуже навіть зайшов.
Якогось сусіда вона попросила, щоб той її зареєстрував у фейсбуці, і ще десь, навіть не знаю. І ось моя свекруха при першій же можливості “сидить”, і переглядає, хто які фото чи відео викладає.
Я лише пораділа за неї. Хоч на старість людина має чим потішитися.
І ось коли з’явилася наша донечка, Марія Павлівна телефона з рук не випускала. Вона фотографувала і знімала відео все, що попадало їй під руку. Особливу увагу вона, звичайно, приділяла цим “ділом” онучці.
Ну, я ж подумала, що вона, коли прийде додому, буде переглядати і любуватися онучкою на фото і відео. Що нічого поганого в цьому немає.
Насправді перший час так і було. Свекруха ще мені час від часу наголошувала, щоб я боронь Боже не виставляла ніякі фото дитини до хрещення. Що то не можна, і тому подібне.
Я взагалі цим “виставлянням” фото не “страдаю”, і взагалі, в мережах сиджу мало, оскільки немає багато вільного часу.
Свекруха робила якісь “любительські”, не професійні фото і тим дуже тішилася. Я ж проти не була і нічого не заперечувала.
Але дві неділі тому ми похрестили нашу донечку. Після церкви всі направилися в ресторан, де в тісному колі і відсвяткували цю подію.
Свекруха ж продовжувала робити “любительські” фото. Я вже до цього звикла.
І все б нічого, та коли наступного дня мені зателефонувала моя мама, і сказала, що пів галереї моєї свекрухи виставлено на сторінці у фейсбуці, я мало не стерпла.
Коли заходила у фейсбук, мені навіть руки трусилися.
Словом, там було все, починаючи від народження дочки.
Казна що: розпливчасте, не якісне, дивне, не розумне, на мій погляд. Звичайно, були і гарні фото.
В коментарях сипалися привітання і йшли обговорення, на кого схожа наша дочка. Багато хто почав писати, що це викапана бабуся.
Я чоловікові про все розказала, той ніяк не відреагував.
Але я вже боюсь кожного її приходу.
Я легенько натякнула, що мені це не подобається, але до свекрухи не дійшло.
Що я маю в цій ситуації робити?
Я не хочу з нею сваритися…
Автор – Наталя У
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- З Італії я повернулася о 6 годині ранку. Чемодани тихенько залишила в коридорі, лише витягла новенький багряний халат. В мене було змішане передчуття. З одного боку щастя, що ось-ось я побачу кохану людину, а з іншого – його реакція, адже Андрій постійно наголошував, що повертатись ще рано. – За що ми жити будемо? Все дорожчає! – Але за дверима мене чекав сюрприз. Його слова: – Все не так, як ти зрозуміла, – ніби довгим тунелем доходили до моєї голови
- Ми взяли деякі іграшки і направились на майданчик. Через деякий час туди прийшли хлопці, ну на вигляд так 9-10 років. І ось вони вирішили, що вже готові до “дорослих” балачок. Я раз пропустила крізь віха, другий, а на третій попросила “прикусити язика”. Як не як, а це дитячий майданчик, а не клуб. Дома я це все розказала дочці, а вона сказала, що робити зауваження чужим дітям я не мала права
- Я нічого не розуміла, поки раптом на одній сімейній зустрічі зі свахою не почула, що я, напевно, не хотіла відпускати свого сина “під вінець” з її донькою, тому що кожна мати хлопчика не хоче відпускати сина. І тут всі пазли зійшлися. Я стала згадувати відношення сестер і самої невістки до батьків і до мене в тому числі. Одного дня я таки не стрималася, і все “вилила” сину. Мені втрачати нічого
- В рідної сестри Івана день народження. Вона замовила невеличке свято в ресторані на другий день “Зелених свят” – Трійці. Я ж нічого такого нового, щоб одягнути, не мала, тому й купила собі красиву літню сукню. Ввечері приміряла, похвалилася чоловіку, а він мене висварив, що я на непотріб гроші його тринькаю. – А ця сукня, що ти на новий рік купляла, що, не підходить? – Чоловік не полінувався і витягнув її з шафи
- В неділю до нас завітала після церкви свекруха, і за бокалом “червоненького” вона мені зізналася, що ця квартира насправді її, а ми, особливо я, тут просто гості. Я ледь не стерпла, і якщо чесно, навіть не відразу повірила в її слова. Але тепер мене турбує інше, як вона збирається компенсувати те, що я свої гроші вкладала в ремонт