fbpx

На думку моїх батьків, я повинна знову вийти заміж за колишнього чоловіка, повернутися жити до батьків і виховувати дитину сестри, як свого власного. Ні, дякую! Єдина людина, якій я повинна – мій син. Вони покривали зраду чоловіка з сестрою, вони виставили з дому мене і власного онука, позбавили дитини батька. А тепер вони чекають, що я прибіжу і буду грати з колишнім чоловіком в щасливу сім’ю?

Є у мене сестра. Поїхала вона 7 років тому за кордон, щоб вчитися. Але не вступила в інститут, а от заміж за багатого чоловіка вискочила. І стали ми для неї людьми другого сорту. Приїде, обличчям від усього верне.

На стіл накриєш – фу, я таке не їм. Чоловік у неї так не випендрювався, як вона.

Я вийшла заміж, народила дитину. Ми жили з моїми батьками, збирали на своє житло. Кімнату сестри, природно, зайняли. Вона і не проти була:

– Все одно я в цю дірку не повернуся.

Маленький у мене пішов в садок, я вийшла на роботу. І тут в нашу розмірене життя повернулося сестра – вона дитину на боці нагуляла, чоловік її тоді і вигнав.

Повернулася ця сестра та давай правила свої встановлювати. Працювати вона не пішла – не царська це справа. Хоча могла б, термін ще маленький був. А батьки шкодували улюблену доньку та по-тихому давали їй гроші, наші з чоловіком накопичення і віддали.

Ні, у нас не було конфліктів. Я з ними не сварилася. Просто, в один прекрасний день, я повернулася додому з роботи, а на порозі мої речі зібрані. Мама, ховаючи очі, пробурмотіла:

– Ти це, зла не тримай. Не місце тобі тут. Щастя ти чужому перешкода. Ось тобі грошей, на перших порах. Богом прошу, не лізь ти в їхнє життя!

Моя сестра з животом почала залицятис до мого чоловіка під мовчазне схвалення найближчих мені людей – батьків. Я забрала дитину і пішла.

Кілька років ми з сином прожили на знімній квартирі. Чоловік навіть і не думав допомагати власному сина. Навіщо, адже потрібно утримувати чужу дитину.

Бабуся з дідусем викреслили старшого онука зі свого життя. Вони просто забули про наше існування.

А зараз про мене згадали. Сестра по інтернету познайомилася з іноземцем, зробила документи, він оплатив їй квитки. Загалом, вона втекла, кинувши дитину і мого колишнього чоловіка.

І зараз, на думку всіх оточуючих, я повинна знову вийти заміж за колишнього чоловіка, повернутися жити до батьків і виховувати дитину сестри, як свого власного. Ні, дякую.

Я розсміялася їм в обличчя. Єдина людина, якій я повинна – мій син.

Вони покривали зраду чоловіка з сестрою, вони виставили з дому мене і власного онука, позбавили дитини батька.

А тепер вони чекають, що я як миленька прибіжу і буду грати з колишнім чоловіком в щасливу сім’ю? Не дочекаються!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page