На роботі шеф сказав, що без моєї присутності нічого не вирішиться, а я й не була проти. Мені вже тридцятка на носі. Розлучена, дітей немає, що мені втрачати. Все рівно нічим зайнятися. В зазначений час я зустрілася з нашими партнерами. Серед них був і Євген. Високий блондин з голубими, як океан очима, відразу припав мені до душі. Не думала, що все закінчиться саме так.
У свої тридцять років я вже була розлучена і сумнівалася, що мені взагалі щось добре обіцяє мені моя доленька. Та й сама боялася знову наробити помилок, а потім жалкувати.
Тому до серйозних стосунків я не прагнула, а лише час від часу проводила час з приємними залицяльниками.
Весь час я намагалася присвятити роботі та догляду за собою. Все ж таки найкраще що може зробити для себе жінка – це вкласти в саму себе і свою зовнішність. Начебто в житті було достатньо всього, але чогось не вистачало.
Мені було вже тридцять п’ять і коли бачила маленьких дітей, щось у в середині мене тремтіло. Я хотіла дитину, але знайти хорошого “тата”було важко, а робити це за допомогою спеціалістів не було бажання.
Одного разу у нас по роботі була зустріч з іншою компанією, і ми мали підписати контракт. Там я зустріла Євгена, він мені сподобався, а я йому. Ось так, після підписання контракту, ми разом провели “час”. І що ви думаєте, після зустрічі з цим красенем я зрозуміла, що чекаю дитинку.
Через деякий час я написала на роботі заяву про декрет, а під дверима будинку побачила букет квітів і записку – “Ти думала, що втечеш від мене, але нічого не вийде”. Так на світ з’явився Златан, і ми стали щасливою родиною.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
