fbpx
життєві історії
На той час, як ми з Дмитром стали жити разом, його донці було дев’ять років. Софійка п’ять днів жила з мамою, а два: субота і неділя – з татом. Мені все це не подобалося, але я розуміла на що йшла, коли “влізла” в цю сім’ю, хоча, якщо б Дмитро не захотів бути зі мною, він би дружину не покинув. Тому, не вважаю себе винною. Але нещодавно ситуація змінилася, і я мовчати вже не буду

На той час, як ми з Дмитром стали жити разом, його донці було дев’ять років. Софійка п’ять днів жила з мамою, а два: субота і неділя – з татом. Мені все це не подобалося, але я розуміла на що йшла, коли “влізла” в цю сім’ю, хоча, якщо б Дмитро не захотів бути зі мною, він би дружину не покинув. Тому, не вважаю себе винною. Але нещодавно ситуація змінилася, і я мовчати вже не буду.

Мій чоловік старший від мене на одинадцять років. Я познайомилася з Дмитром тоді, коли проходила практику в одній організації. Спочатку ми з ним просто спілкувалися, а потім стали зустрічатися.

Дмитро був одружений, але зізнався, що у них із дружиною не все так просто: його Ліля займалася організацією фуршетів, а тому вона частенько поверталася додому надто пізно, через що вони весь час сперечалися. Він неодноразово намагався уникнути своєї дружини, але потім повертався в сім’ю через доньку. Йому було шкода дитину, адже вона нічого не бачила, нічого не їла крім чаю з бутербродами. Через якийсь час у нас почався роман і мій коханий пішов від своєї дружини.

На той момент їхній доньці тільки виповнилося дев’ять років. Дівчинка п’ять днів на тиждень жила з мамою, а два дні на тиждень жила в нас. Після того, як Софії виповнилося дванадцять – все змінилося! Вона весь час мене ображає і навіть не вважає за потрібне зі мною вітатись. Софія впевнена, що я забрала її батька з їхньої сім’ї. Вона так до мене не гарно ставиться, що навіть відмовляється їсти те, що я приготувала.

Як правило, Софія просить батька, щоб той замовив їй піцу або інші ласощі і постійно вимагає, щоб чоловік давав їй гроші. Вона каже Дмитру, що дуже хоче собаку, тільки жити щеня буде у нас, бо мати її і на поріг із твариною не пустить.

Мій чоловік, щоб загладити провину, бо сім’я розвалилася через нього, потурає своїй доньці. Він готовий виконувати її найменші примхи. Всі вихідні донька Дмитра живе у нас, а тому нам доводиться підлаштовуватися до її потреб. У відпустку ми їздимо тільки, якщо в доньки канікули, щоб вона могла поїхати разом з нами. Куди б ми не йшли чи не їхали, Дмитро завжди з нами бере свою доньку.

Я довго заплющувала очі на всі її вибрики, тому що спочатку знала, що мій чоловік йде в “комплекті” з донькою. Я сподівалася, що мине ще кілька років і вона сама перестане до нас приходити. Але днями Дмитро повідомив, що хоче забрати свою доньку до нас жити назавжди. Він пояснив своє рішення тим, що його дружина дуже змінилася, бігає по побаченнях і зовсім не цікавиться дитиною. Вона без задньої думки може полетіти на пару тижнів до своїх закордонних шанувальників і залишити одну доньку без нагляду.

Я повністю погоджуюсь з тим, що дитину в такому віці залишати одну – це не вихід, але й ламати своє життя через чужу дитину я не маю наміру. Я мрію про те, щоб виховувати своїх власних дітей, а не жити у своїй квартирі, немов у комуналці. Якщо так розібратися, то ця дівчинка мені ніхто, вона для мене не більше ніж людина з минулого життя мого чоловіка. Тепер я навіть не можу уявити, як мені вчинити: піти від чоловіка чи навчитися її не помічати? А може мені потрібно перетворитися на злісну мачуху і вижити падчерку всіма правдами та неправдами з нашого будинку?

Фото ілюстративне