Місяць сестра мене не чіпала і не переступала мій поріг, аж в середу знову прийшла, як ні в чому не бувало.
Між мною та Уляною вісім років різниці.
Вийшла заміж Уляна в 23, але в 31 вже розлучилася. Виховує одна сина, працює і отримує від чоловіка аліменти.
Я ж не спішила, і стала на рушничок щастя в 27, і це при тому, що батьки і всі родичі говорили, що ще рік два і я буду старою дівою, якщо так перебиратиму.
Але справа не в цьому.
Уляна вирішила, що вона вже життя прожила, і може мені диктувати, як мені треба жити.
Вона працює медсестрою в поліклініці. Після 15.00 вона вже вільна. Дома їсти щось собі і сину приготує, і від того, що їй скучно, біжить до мене в гості на каву.
Спочатку це мені подобалося, але з часом ці візити стали мене нервувати.
Якби ж Уляна просто так сиділа. Вона ж мене вчить, як правильно борщ варити, чи чому той порошок не варто купляти. То я погано пил витираю, то не так вікна мию. Я можу таких прикладів вам багато привести, але думаю ви зрозуміли.
Кожна її настанова закінчується словами: я ж старша! Мені видніше!
Уляна звикла ще змалечку мною керувати. Батьки працювали, а вона мене, можна сказати, виняньчила. Ось вона і вважає, що має право і досі мене вчити.
Але я вже не дитина, врешті решт.
Одного разу, коли Уляна прийшла до нас, то почала говорити, що мій чоловік не та людина, яка мені підходить, щоб я добре подумала, чи потрібен мені такий “ледачий нероба”.
Річ в тім, що Андрій втратив роботу, і деякий час, поки шукав, був дома.
Я їй відповіла, щоб в мою сім’ю не лізла. Але Уляна не зупинилася. На вихідних вона бачилась з батьками і сказала їм, що я не маю сміливості вигнати Андрія з дому, що мені потрібна допомога. Сказала, щоб хоч вони на мене вплинули, щоб я з розлученням не тягнула, бо лише марную своє життя.
І ви знаєте, мама набралася сміливості і з цим всім прийшла до мене.
Андрій вже на той час працював, все в нас було нормально. Але мама з порога, як зрозуміла, що зятя нема дома, почала голосити, чому я така бідна і не даю собі ради. Що якби не Уляна, то ніхто б і не знав, що в мене така складна ситуація.
Я маму зупинила, і пояснила, що все в нас добре, що сестра щось собі понавидумувала.
Ну якось мама заспокоїлася, а коли пішла, я подзвонила до сестри і сказала, щоб духу її в моєму домі не було.
Сестра сильно образилася. Сказала, що я не вдячна і насправді вона хвилюється за мене і хоче найкращого.
Я не розумію, чому сестра так до мене відноситься. В неї якась манія мене розлучити з Андрієм. І щось мені підказує, що це через те, що вона досі так і не змогла ужитися з жодним чоловіком.
Скажіть мені, чи може це так бути?
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
