На вихідний я вирішила пройтись по магазинах, і купити собі зимові чоботи. У інтернеті мені попалась рекламка одного магазину, де була хороша знижка, тільки ось знаходився він на іншому краю міста. Мене це не злякало. Побродивши і прикупивши свою омріяну модель, направилась до виходу. – Уляна? Привіт! Давненько тебе не бачила, – сказала я до подруги. Після чого вона запросила до себе на чай.
В нас частенько таке буває, що немає гарячої води. Але я з цього приводу не жаліюся. Ну, так, значить так! Та моя подруга Уляна іншої думки.
У свій законний вихідний я вирішила пройтися магазинами і щось собі прикупити. Цілком випадково в торговому центрі перетнулась зі знайомою, з якою ми вже кілька місяців не бачилися.
Ми випили кави у місцевому кафе, і вона запросила до себе на вечерю. Я відмовлятися не стала – накупила солодощів і пішла у гості. Я давно не гостювала в неї, але, переступивши поріг, зрозуміла — нічого тут не змінилося.
– Ой, а посуду більше немає!, – сказала Уляна, поки я роздягалася.
– Як це немає?, – здивувалася я.
Я зайшла на кухню і побачила цілу купу брудного посуду. Тарілки, сковорідки, в перемішку з каструлями, доставали мало не до стелі.
Уляна помітила моє здивування і прокоментувала:
– Ну, воду ж відключено.
– У мене також, але якось даю собі раду.
– Так у мене вийшло, часу вільного не було. Зараз хоч чашки сполосну, щоб зробити чай.
Поки вона пішла переодягатися до іншої кімнати, я навіть сфотографувала цей феномен.
У мене теж бувають прояви лінощів, але мій максимум – це залишити посуд з вечора на ранок. Усі так грішать.
Чи ви відверта чистюля? Коли немає гарячої води, я перемиваю все раз на день, щоб кілька разів не гріти воду, але не складаю її десять днів.
Моя знайома урок прийняла – Уляна прямо переді мною навела порядок.
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
