Катерина поспішала на роботу. Будильник як на зло саме в цей ранок вирішив виплюнути з себе батарейку, а стільниковим для такого випадку вона користуватися не любила – ностальгувати за минулим.
У метро було не так людно, як в її звичайному ранку. Начальник останнім часом сильно лютував, тому Катерина прекрасно розуміла, що її чекає на роботі. Через це і поспішала так, що погнув каблук на чоботі.
Притулившись до стіни в переході, жінка зняла чобіт – все було не так уже й погано, День протримається, але ввечері потрібно щось зробити. Або віддати в терміновий ремонт, або купити нові.
Звичайно, особливо зайвих грошей у неї зараз не було – відкладала на відпустку. Благо, що поїде як завжди одна. Чоловік якось не заводився у неї, хоч і стукнуло тридцять шість дівчинці. По молодості вона сильно переживала через це, а потім змирилася. На самоті все-таки є свої плюси.
Одягнувши чобіт, Катерина озирнулася. Трохи подалі, у цій же стіни якась бабуся благовидого виду продавала невеликі картини. Проходячи повз жінка краєм ока глянула на них. Дуже і дуже непогані.
Начальник звичайно жнасварив на неї, але тривало це недовго, так як робочий процес відволікатися особливо не давав. День пройшов як завжди – в метушні і нервах.
На зворотному шляху Катерина знову виявила ту саму бабусю в підземному переході. Це ж треба, мабуть зовсім їй туго, раз цілий день тут простояла. Сама не знаючи чому, жінка купила у старенької одну з картин.
Вдома придивившись до свого нового придбання, Катерина зрозуміла, що не прогадала. На картині були намальовані хлопець з дівчиною, що йдуть в захід. Волосся дівчини розвівав вітер, а рука хлопця, якій він тримав кохану, була напружена. Начебто він силою вів улюблену кудись…
“Щось ти, мати, замріялась”, – сказала сама собі Катерина, вішаючи картину на стіну. Мабуть позначалася відсутність романтичних відносин в її житті.
На наступний день був вихідний, але жінка все одно відправилася в той самий перехід. Розговорившись з бабульки, Катерина з’ясувала, що картини малює її онук, який прикутий до ліжка
Їх маленької пенсій ледь вистачає на оплату комунальних послуг, тому доводиться продавати творчість онука. Михайло, звичайно ж, був проти того, щоб бабуся, яка його виростила, стояла в переході і принижувалася. Але жвава бабуся його навіть слухати не стала. Брала картини і кожен раз сюди ходила.
На наступний день Катерина взяла всі свої гроші, відкладені на відпустку і купила всі картини, які були у бабусі. Розплакалася старенька довго дякувала Катерині і наполегливо впросила її зайти в гості на чай.
Жінці і самій було цікаво подивитися на талановитого художника. Бабуся з внуком жили в старій хрущовці на околиці. У затишній, але зі старим ремонтом двокімнатній квартирі.
Михайло виявився приємним чоловіком трохи старший Катерини. Веселий, товариський, йому явно було тісно в чотирьох стінах.
Але коляска чинила одні лише перешкоди.
Приходу Катерини він дуже зрадів, хоча і спочатку засоромився. Вони пили чай і розмовляли про все на світі. Жінці раптом здалося, що молода людина хоче виговоритися на роки вперед.
Старенька вийшла з кухні, завбачливо залишивши їх одних. Катерина і не помітила, коли її рука виявилася в руці Михайла. А усвідомивши це, руку прибирати не стала. Їй зараз було добре, як ніколи…
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
