Надя почула умови пропозиції та обімліла, їй пропонували ціле “королівство”, але треба було піти на серйозний крок. Чи зважиться?

Надя думала, що виходу нема. Однак унікальний шанс підвернувся сам собою.

Дівчина плакала, благаючи дивлячись на Богдана. Вона схлипнула:

– І що ж нам тепер робити?

Він тільки посміхався:

– А ти сама не знаєш? Ти ж доросла дівчинка. Ось тобі гроші, сходи до лікарні та виріши питання.

Вона аж подих затамувала від несподіванки. Як він може так говорити. Адже це його дитина!

Та Богдан подібних почуттів не розділяв. Надя швидко зрозуміла, що на хлопця, якого ще недавно кохала, не варто розраховувати. Кинувши йому гроші в обличчя, вона помчала додому.

З Богданом вони познайомилися кілька місяців тому. Вона закохалась у нього без пам’яті. Сама не помітила, як усе закрутилось. А тут тест показав, що вона при надії. У голові крутилися думки про те, що вона тільки-но влаштувалася на нову роботу. Та й батькам ще треба сказати, вони точно не будуть у захваті. Мама завжди їй казала, що спочатку треба кар’єру збудувати, а вже потім про заміжжя думати. А в неї навіть заміжжя не планується.

На вихідні Надя прийшла у гості до батьків. Тато приготував смажених карасів. Мама не любить возитися з рибою, тож він готував, а мама відпочивала від домашніх справ. Надя прийшла, коли карасі були майже готові. Від запаху риби дівчині одразу стало зле, і вона втекла у ванну. Батьки занепокоїлися. І вона вирішила все розповісти як є.

Мама спочатку дорікала вичитувала її. У дівчини по щоках потекли сльози. Тоді мама поглянула на дочку, обняла її міцно і сказала:

– Пробач, люба, не плач. Тобі не можна переживати тепер. Ми з батьком тебе не покинемо, ми завжди будемо на твоїй стороні. І дитину всі разом виростимо.

Надя народила здорову дівчинку. Вони з батьками почали знову жити разом, так було простіше. Батьки Наді непогано заробляли, а вона не поспішала виходити на роботу. Та й новоспечена бабуся не хотіла віддавати внучку в садок надто рано.

Життя продовжувалося. Але одного дня сталося лихо. Батька Надії відвезли з роботи прямо до лікарні. Він перестав ходити та говорити, зліг.

Після цього їхнє життя кардинально змінилося. Потрібні були гроші на лікування батька, на малечу та й просто на життя. Однієї зарплати та скромної допомоги на все не вистачало.

Тоді Наді й вирішила, що їй потрібно вийти на роботу, як тільки дочці виповниться півтора роки. Треба було влаштувати її в садок і повертатися до офісу. За час, доки її не було, там помінявся начальник. Стільки всього навалилося, але Надя старалася справитися.

З садком проблем не виникло, малечу прийняли одразу. Але вона і справді виявилася надто маленькою, часто хворіла. Тоді мама Наді вирішила, що звільниться з роботи і сидітиме вдома, щоб доглядати лежачого батька і онучку, коли та не відвідує садочок.

У Наді стискалася душа від однієї думки, що треба буде залишити хвору дитину вдома. Але вона розуміла, що тепер вона головний годувальник у родині.

Дівчина повернулася на роботу. Вона одразу показала новому начальникові, що вміє працювати. Настав час складати квартальний звіт. У ньому щось не сходилося, але ніхто не розумів де помилка. Надя до пізнього вечора сиділа в офісі, щоб закінчити все. І знайшла помилку. Закінчивши все, вона збиралася додому.

Було пізно, вона пішла пішки. Треба було поспішати. Несподівано поруч із нею зупинився автомобіль її нового начальника.

Тарас відчинив вікно і сказав:

– Сідайте, я підвезу вас додому.

Надя сіла, і він запитав:

– Чому ви тут так пізно? Тільки з роботи? Я ж дозволив вам працювати менше.

Надя розповіла шефу про те, що закінчила звіт. Він похвалив її за старанність і дуже зрадів, що знайшли помилку. Тарас зупинив машину перед її будинком. Надія хотіла вийти, але двері виявилися заблокованими. Вона трохи злякалася і попросила її випустити з машини. Але чоловік не поспішав це робити. Він важко зітхнув і сказав:

– Надіє, у мене до вас є ділова пропозиція.

Вона здивовано і підозріло подивилася на Тараса Дмитровича. Він продовжив:

– Я знаю, що у вас зараз є складна життєва ситуація. У вас маленька дитина. Колеги подейкують, що у вас і батько серйозно хворий. Я це до чого… Хочу попросити вас стати моєю фальшивою дружиною. Ви переїдете жити до мене, я вдочерю вашу дитину. Ви натомість отримаєте гроші, які вам потрібні. Шлюб буде несправжнім, між нами нічого не буде, обіцяю.

Надя хапала повітря від подиву, почувши неймовірно дивну пропозицію шефа.

– Але навіщо це вам? І чому я? – спитала вона.

Чоловік пояснив, що для бізнесмена важливо мати пристойну сім’ю, але з цим у нього не вийшло. Він щиро розповів їй про свій невдалий шлюб, про зраду та брехню, а ще про те, що у нього не може бути дітей. Тому йому потрібна молода жінка з дитиною.

Того вечора вона йому нічого не відповіла, але її зворушила щирість чоловіка.

Надя прийшла додому. Мама сиділа на кухні при світлі каганця. Наталя вперше помітила, як та постаріла за останній рік. Від життєрадісної жінки практично нічого не лишилося. Вона сиділа і рахувала, скільки потрібно грошей на ліки для батька. Очевидно, витрати не сходилися з бюджетом. Батька ще потрібно відправити на реабілітацію зараз, інакше не буде сенсу. Тоді Надя й зрозуміла, що угода з начальником – її єдиний варіант і порятунок.

Того ж вечора вона розповіла про все матері. Мама довго її відмовляла, просила не жертвувати собою заради них.

Але Надя вже ухвалила рішення. Їхні складні обставини не залишають іншого виходу. Так буде найкраще для її сім’ї. Вони підтримали її на початку цього шляху, тепер вона не може покинути їх.

Наступного дня вона поговорила з Тарасом Дмитровичем. Незабаром вони одружилися. Дівчина пішла з роботи і стала старанною домогосподаркою, щоб добре виглядати в очах громадськості.

Вони домовилися, що це триватиме два роки, а після дівчина буде вільною. Тарас удочерив маленьку Даринку, доньку Надії. Також він заявив, що це його дочка. Місцеві журналісти кілька місяців обговорювали цю історію.

Надя повністю взяла на себе роль дружини багатія і занурилася у неї. Ходила з ним на прийоми, була чемна з партнерами. Отримавши гроші, вона одразу сплатила реабілітацію батькові. Життя їхньої родини стало набагато легшим. Складні обставини залишилися позаду. А сама Надія перестала перейматися прийнятим рішенням, це був єдиний варіант.

Минув рік з того часу, як почала існувати їхня фальшива родина. Жили вони дуже спокійно. Надя перестала побоюватися чоловіка і ставитись до нього як до начальника.

Щиро кажучи, вона відчувала, що він навіть починає їй подобатися. Але вона намагалася не будувати хибних надій. Одного вечора вони вирушили на банкет, на честь відкриття ресторану ділового партнера Тараса.

Це був цілком звичайний захід. До того моменту, поки Надя не почула знайомого голосу, який її кликав.

Вона обернулася і побачила там Богдана. Все всередині гупнуло вниз, душа – в п’яти. Він підійшов до неї і заговорив:

– Надійко, це справді ти? Скільки часу не бачилися! А це хто?

Тарас помітив, що дружина зблідла, і перехопив ініціативу.

-Я чоловік Надії Андріївни. Вибачте нас, але ми збиралися йти.

Не чекаючи відповіді, Тарас повів дружину до машини і поспішно поїхав. За кілька кварталів він запитав:

– Все добре? Хто це був?

І тоді Надя розповіла йому про все, що сталося. Вона заплакала, коли говорила, як Богдан пропонував їй гроші, щоб позбутися дитини.

Чоловік раптово притяг її до себе, ніжо пригорнув. Вона не чекала цього, але не пручалася, відповіла, адже давно цього й сама хотіла.

Тарас відсахнувся і глянув їй у вічі:

– Пробач, я не хотів тебе лякати. Просто, знаєш, мені так добре з тобою, з Даринкою. Я хочу стати для тебе не просто наймачем, я хочу бути твоєю опорою та захистом. Надь, давай і справді будемо разом.

Вона посміхнулася, прошепотіла:

– А казав, у нас не буде справжньої родини, – і вони в одни голос засміялися.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.