Сестрі моїй не пощастило – чоловік її кинув з двома дітьми та з кредитом. Просто зник в один прекрасний день. Вірніше, вона думала, що він її кинув, поки їй не прийшло слізне лист.
Дітям не розповіла і придумала красиву казочку про довге відрядження.
Щоб не надриватися, сплачуючи іпотеку, сестра переїхала до мами, скинула своїх дітей їй на шию і жила в своє задоволення, поки чоловік відпочиває в місцях не таких віддалених. Зрештою, зв’язавшись ні з тією компанією, сестра пішла слідом за чоловіком.
Нам з чоловіком довелося переїхати до мами і допомагати їй з онуками. Грошима за оренду квартири сестри, мама виплачувала іпотеку, а ті гроші, що ми отримували з квартирантів зняли квартиру чоловіка, дозволяли нам жити досить непогано.
Згодом діти перестали питати де їх мама і тато. Але моя мама не дозволяла їм забути батьків, вона тикала їм в обличчя фотографії своєї дочки і зятя і втовкмачують в маленькі голівоньку:
– Це – мама, а це – тато. Вони вас люблять і скоро повернуться.
Все йшло добре до того часу, поки я не завагітніла. Ми з чоловіком давно хотіли дитину, але все відкладали «на потім». Мама не зраділа:
– І куди нам ще один рот? Нам цих прогодувати!
– І що?
За маминому думку, все повинно було бути так: я роблю великий гріх, сестра повертається, ми з чоловіком живемо з ними і забезпечуємо їх поки сестра не знайдете роботу.
Знаючи сестру, яка хоче працювати мінімум генеральним директором холдингу, а беруть її тільки в продавщицею, я була впевнена в тому, що утримувати її з дітьми ми з чоловіком будум змушені до пенсії.
Чоловік, почувши про слова моєї матері, влаштував мені скандал:
– Якщо ти це зробиш, я з тобою розлучуся!
Заспокоївши чоловіка, що у мене і в планах такого не було, я викликала незадоволення матері.
Як тільки я вийшла в декрет, повернулася сестра. Ось тільки насамперед потягла вона до друзів-товаришів, а не до власних дітей. Прийшовши додому в неосудному стані, вона розполохала дітей і спровокувала нашу маму на скандал. Причому кричала мама не на сестру, а на мене:
– Я тобі казала – нащо народжувати! Толку зараз від твого живота! Нам гроші потрібні, а не допомога по догляду за дитиною. Декретні отримала вже? Як отримаєш, відразу мені віддаси! А то знаю я тебе – все на своє кодло продаси, а онукам моїм нічого не обломиться. Та й матусю їх одягнути треба.
Чоловік, який став мимовільним свідком цієї сцени, скомандував:
– Рідна, збирай речі. Ми повертаємося додому. З квартирантами я домовлюся.
– А ти чого тут розкомандувався? Нікуди вона з тобою не піде! Давай, збирайся і вимітайся з мого дому! – почала кричати мама на мого чоловіка. – А ти – вона тицьнула в мене пальцем. – Подаси на аліменти, грошей нам тоді вистачить, дітей прогодуємо.
Я пішла разом з чоловіком. Мені дуже шкода племінників, але жертвувати своїм шлюбом заради них я не готова. Чому моє дитина повинна рости без батька з бабою-істеричкою, якщо моя сестра – безвідповідальна?
Вчора мати привела їх до нас додому. Виступ вона почала з порога:
– Ось, полюбуйся – діти їсти хочуть, а ти їх кинула! Сонечка, ну-ка скажіть тітоньці!
– Поверніться до нас будь ласка. Нам без вас їсти нічого. Мамка спить п’яна, у бабусі пенсія – копійки, – завчили явно вивчений текст.
Я нагодувала дітей, дала матері грошей, закривши за ними двері, поїхала в місцеве відділення органів опіки та піклування.
Дітей у мами і сестри забрали. Сестрі на це плювати, а мама місця собі не знаходить. Таке відчуття, ніби вона збожеволіла: вона вважала, що в усьому винен мій чоловік, підкараулила його після роботи. Що з нею робити – я не знаю.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
