Нам з чоловіком по 33 роки. Разом ми 9 років, в оіційному шлюбі 5 років, народився два роки тому синочок. І ось я випадково дізналася що у чоловіка є рахунок з дуже пристойною сумою на ньому! Для нас це великі гроші, і головне – це  набагато більше тих його відкладень з підробітків. Де вони у нього взялися? Я вирішила докопатися до істини, плюс я вважаю, що маю повне право на його “заначку”.

Нам з чоловіком по 33 роки. Разом ми 9 років, в оіційному шлюбі 5 років, народився два роки тому синочок.

З самого початку відносин у нас був спільний бюджет. Хто скільки заробив -поклав до загальної сімейної скарбнички. На ці гроші і живемо, і з них же відкладаємо і  накопичуємо на ремонт, якісь покупки великі, відпустку.

У житті у нас були всякі періоди, і коли чоловік без роботи сидів, перебивався самими дрібними підробітками  і я заробляла більше. Але у всі часи всі гроші завжди вважалися спільними.

Знаю, що коли паралельно з основною роботою чоловік підробляв, то ці гроші він відкладав собі на якусь “мрію”. Я була проти цього, тому що наш бюджет не дозволяє купувати дорогі розваги. Ми он ремонт багато років робимо поступово, по одній кімнаті. Живемо не бідно, але й не розкошуємо, статки у нас середні.

І ось я випадково дізналася що у чоловіка є рахунок з дуже пристойною сумою на ньому! Для нас це великі гроші, і головне -це  набагато більше тих його відкладень з підробітків. Де вони у нього взялися? Я вирішила докопатися до істини, плюс я вважаю, що маю повне право на його “заначку”, адже це гроші. які він назбирав у шлюбі зі мною. А, значить. вони і мої!

Може в тому, що він їх назбирав, і немає нічого ненормального, але ж я не дозволяла собі відкладати потайки від родини на якісь свої особисті цілі і мрії! Я все, що заробляю, кладу у спільну скарбничку, а зарплата, до слова, у мене більша.

Чоловік сказав, що це накопичення, які він зробив за все життя, що почав збирати і відкладати ще до нашого знайомства, а вже при мені, коли зарплата дозволяла, чи зі всяких премій відкладав на свій рахунок. Чоловік вважає, що має повне право мати свою скарбничку. Мовляв, на сімейний бюджет це не впливає.

Як вам це? Що скажете? Я перебільшую у своїх претензіях? Або маю право обурюватися?

Просто для мене це ніби зрада: рідна людина щось приховує, хоча, як завжди мені здавалося, ми повністю відкриті одне для одного.

Минулого року, наприклад. ми вклалися в ремонт, і всі наші спільні накопичення пішли дочиста. А його власні, як виявилося, – цілісінькі!

У відпустку нам нема, за що з’їздити, він відмовляється давати ті свої гроші.

Зараз я думаю, придумую, як викрутитися щоб все ж відпочити і як ці гроші у нього забрати. І ремонт вже пора доробити до кінця нарешті, сил немає так жити! А у нього – рахунок там.

Більше обурює не сам факт наявності грошей, а факт чогось таємного і те, що він відмовляється їх знімати і витрачати на родинні потреби.

Дякую зарані за ваші коментарі і поради.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!