У Антона і Каті недавно наpoдився син Сашко. У них була щаслива сім’я, ну або Антону так здавалося. За матеріалами
Коли Катя ще була вaгiтна, Антон працював відразу в трьох місцях, щоб заробити грошей і купити все необхідне для малюка. Та й про свою квартиру Антон мріяв, адже зараз вони жили на орендованій.
Катя не сильно вередувала, не дивлячись на своє становище, але Антон все одно намагався і купував їй найкращі продукти. А вже про подарунки і говорити не треба, то квіти, то іграшку, то каблучку.
По дому теж господарював Антон, адже Каті важко. Нарешті наpoдився син, з одної нічної роботи, Антон пішов, щоб частіше бувати вдома і бачити сина. А ось з двох інших не став йти, гроші сім’ї були потрібні.
Тепер Катя почала вередувати, адже їй доводилося самій возитися з дитиною. Антон допомагав як міг, особливо вечорами, але Каті цього було мало.
В один з вечорів Катя закотила справжній скaндал.
Ти не приділяєш мені уваги, сина не бачиш, скільки вже можна! – крuчала Катя.
-Катю, але нам же стільки всього треба купувати Саші, та й тобі потрібні фрукти, а вони дорогі, – намагався виправдатися Антон.
-Ось знову я винна, тільки я і винна, – заплакала Катя.
-Не плач, вибач мене, я постараюся, зараз ось квартиру купимо, легше стане і ще з однієї роботи піду, – сказав Антон.
-Так ти тільки обіцяєш. Коли ти квартиру купиш? Через рік, ще стільки чекати! – Не вгамовувалася Катя.
-Що я можу зробити, квартира ж нам потрібна! – зауважив Антон.
-Це вона тобі потрібна, а мені потрібен чоловік, – викрuкнула Катя і пішла на кухню.
До ранку вони більше не розмовляли, а вранці Антон як зазвичай пішов на роботу.
В обід він вирішив заскочити додому і майже півгодини побути вдома з дружиною і сином, але як на зло начальник попросив його поїхати на інший кінець міста за проектом і Антон на встиг потрапити додому.
Увечері він прийшов додому годині о восьмій, він намагався прийти раніше, зазвичай він приходить о десятій годині вечора. Вдома нікого не було. Антон здивовано зазирнув на кухню, подивився на коляску, що стоїть в коридорі, побачив, що куртки Каті і комбінезона Саші немає в шафі. Значить вони десь гуляють.
Антон вийшов на вулицю і став думати в який бік могла піти Катя, щоб піти їй назустріч. Зрештою вирішив стояти біля під’їзду і коли побачить їх здалеку, піти їм назустріч. Тим більше раз Катя пішла без коляски, значить вона несе Сашу на руках, а він досить важкий.
Майже годину Антон простояв на вулиці, неабияк замерз, але Катю з сином так і не дочекався. Тоді хлопець подзвонив подрузі Каті, в надії, що вони у неї. Подруга сказала, що Каті у неї немає і взагалі Катя сьогодні вранці чогось їздила на залізничний вокзал.
Антон збентежений розмовою з подругою, зайшов додому. На годиннику пів на одинадцяту. Тут Антон ляснув себе по лобі і подзвонив тещі Анні Сергіївні.
-Добрий вечір, я прийшов додому, а Каті з Сашком немає, вони у вас? – запитав Антон у тещі.
-Ні, Антон, що ти, та й пізно вже, вони б давно були вдома, – здивувалася Анна Сергіївна.
-Зрозуміло, ви тільки не хвилюйтеся, вони десь в гостях просто засиділися, – заспокоїв Антон тещу.
Ледве дочекавшись ранку Антон пішов в пoлiцію, там він докладно розповів про зникнення дружини і сина, а також про те, що Катя їздила на залізничний вокзал.
Поліцейський сказав, що заяву писати рано, так як дитина перебуває з матір’ю, а про пошук дорослого тільки через три доби можна писати. Але запит на залізничний вокзал він зробив, сказав, що як тільки прийде результат, відразу подзвонить.
Антон пішов на роботу, робити нічого, ближче до обіду подзвонили з поліції і сказали, що Катя поїхала…
Антон тут же зателефонував тещі і сказав, що зараз приїде.
-Катя поїхала… ви знали? Ну не могла вона вам щось не сказати? – сердито запитав Антон.
-Що ти Антоша, якби я знала, я б тобі відразу сказала, – сказала теща злякано.
-Так все ви знаєте, куди поїхала, навіщо? Де буде жити? – запитав Антон, – ну, говоріть, я ж все одно знайду її!
-Ох, Антон, ну поїхала і поїхала, що ти так переполошився, – сплеснула руками Анна Сергіївна.
-Як це що? З нею мій син! – закрuчав Антон, – говоріть адресу, негайно!
Анна Сергіївна стиснула ображено губи і пішла в кімнату, повернулася через кілька хвилин з папірцем в руках.
-Ось, адреса, там Катя і Саша , – сказала Теща, – але краще б ти не їздив, а залишив їх у спокої.
-Я сам вирішу, що мені робити! – сказав Антон і пішов.
Через два дні Антон вже був там, тільки він вийшов на перон відразу став думати як швидше дістатися до потрібної адреси. Вирішив взяти таксі.
У дворі будинку, куди він приїхав, гуляла Катя з сином.
-Катя, що ти зробила, навіщо ти поїхала? – підбіг до дружини Антон.
-Ти навіщо приїхав, що тобі треба, дай мені спокій, – закрuчала Катя.
-Катюша, так що сталося, чому ти поїхала так далеко? – не розумів Антон.
-Так, тому що тут живе мій коханий, я до нього поїхала, – сказала Катя.
-А Сашу навіщо забрала, – сердився Антон.
-А чому я повинна тобі свого сина залишати? – обурилася Катя, – ти на роботі весь час, та й взагалі це маячня, щоб я тобі сина довірила.
-Катя, він же мій син, як ти могла? – мало не плакав Антон, – я хочу забрати сина.
-Я тобі його не віддам, та й тепер це не твій син, – посміхнулася Катя.
Виявилося, що Катя через знайомих переробила свідоцтво про наpoдження дитини і записала батьком свого коханого, а Антон про це не знав.
-Ти обдурила мене, забрала сина, поїхала, навіщо ти так зі мною? – запитав Антон.
-Ти б не зрозумів мене і не відпустив, – знизала плечима Катя.
Антон так і не зміг забрати свого сина, але він помирився з Катею і вона дозволила хлопцеві бачитися з сином.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
