Василь додумався до такого, що на голову не одягнеш
Після темноволосих синів у нас народилася білява дівчинка. Але в чоловіка закралися підозрілі думки щодо мене…
Ми з Василем одружені майже п’ятнадцять років. За весь час у нас не було жодної великої кризи. Лише останні кілька місяців показали, що наш шлюб зовсім не в порядку.
У нас двоє хлопців, Артем і Лук’ян уже ходять до школи, і вони чудово ладнають. З ними проблем майже немає, тільки, якби вчилися краще, але то таке. Не знаю, чому два роки тому ми з чоловіком вирішили, що двох дітей мало.
Це правда, що Василь завжди хотів дівчинку, і зрештою я не встояла перед його наполегливістю. Я досить швидко ощасливила чоловіка двома смужками, тому нашій маленькій принцесі Яринці кілька днів тому виповнився рік. Вона чудова маленька дівчинка, яка приносить нам лише радість. Принаймні, так я думала донедавна.
Але для мого чоловіка Яринка означала зовсім інше. Мабуть, він довго думав, що це не його, перш ніж розповів мені про це кілька днів тому. У нас з Василем темне волосся, карі очі і взагалі – ми смугляві.
Наші хлопці також вдалися в нас обох. У них темні очі і волосся. Але Яринка в нас геть інша. Вона наш маленький білявий і блакитноокий ангел.
Мене теж здивувала її зовнішність, але таке могло статися, моя мама теж була блондинкою, тому, можливо, у неї гени від неї. Але такого простого пояснення моєму чоловікові було замало.
Тому якось він прийшов до мене і сказав, що хотів би, щоб Яринка пройшла тест на батьківство.
– Ти мене підозрюєш, що Яринка не твоя?, – обурено кинула я йому тоді.
– Не те, що я тобі не вірю, але впевненість є впевненість, – відповів Василь.
Мені стає сумно. Я знаю, що покаже тест на батьківство, Яринка донька Василя – інакше бути не може.
Мені навіть би в голову не прийшло шукати “щастя” в чужих ліжках.
Але найбільше мене засмучує те, що Василь так думає і справді вірить, що я на таке здатна.
Це справді незручна ситуація, і я не знаю, чи можу я все ще довіряти своєму чоловікові після того, як він зі мною повівся.
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube“
Недавні записи
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну
- “Щоб їм добре було! Цим сходам!” – поскаржився якось Антон, прийшовши додому. Він був весь червоний і задиханий. А я знаю, що перед будинком у нас всього шість сходинок – шість, не двадцять і навіть не десять. – Любий мій, а скільки ти насправді важиш?, – прямо запитала я Антона. – Ну, знаєш, я вже давно не хлопчина…” – відповів він, прямуючи до ванни, а після до холодильника. Я дивилася на нього, як він плив у просторі, і мені здалося, що він якось округлився. Рад не рад Антон став на ваги
- Недавно свекруха зателефонувала, щоб до Миколая я її пофарбувала, бо вона йде на якийсь ювілей. – Як не можеш? То таке виходить, ніби ти рідній матері відмовила. Це ж твоя робота. – Так, робота, за яку я повинна отримувати гроші. А від вас і батончика за 15 гривень не отримаєш!, – не стрималася я вперше в житті. Після цього десь два дні зі мною свекруха не розмовляла, а недавно спитала, може я буду мати час дома, щоб її в порядок привести. І ви знаєте, в голові пролетіла така думка, щось та й з тим волоссям “зробити”
- До Люди я поїхала на перший поклик, бо обстановка дома зі свекрухою загострювалася. І власне, Валерій, чоловік моєї сестри, перевернув моє уявлення про сім’ю з ніг на голову. З самого ранечку він прокинувся, привів себе в порядок, приготував нам всім сніданок, кавусю і до кавусі. Після ми мило гуляли по місту. Я була під враженням. Але дома мене чекав “сюрприз”. По-перше, Олег нас навіть не зустрів. Їхали ми маршруткою, бо бензин дорогий. Але і це ще пів біди