Настя має трійко дітей, і відразу ж скажу, всі вони від різних чоловіків. Живуть разом з мамою. Зараз у неї новий “коханий” і цей Петро ніяк не може знайти спільної мови з тещею. Тож сестра придумала таке: попросила мене взяти дочку і переїхати жити до мами, а вони всі переїдуть в мій великий будинок. Я довго не думала
Нас у мами з татом було двоє. Я і моя старша на три роки сестра Настя.
Завжди було таке бачення, що батьки люблять більше своїх меншеньких дітей, але в моїй історії було, і є, все з точністю та навпаки.
Моя старша сестра Настя була прикладом і гордістю батьків. Мама цього ніколи не приховувала, навпаки, виділяла її і цькувала при найперші можливості мене. Все найкраще діставалося Насті, а я постійно доношувала за сестрою, хоча ми були зовсім різні – по фігурі.
Я висока та дуже худенька, а Настя повненька і малого зросту. Але це анітрохи не бентежило матір. Вона постійно говорила, що Настя красуня і для неї треба купувати найкращі речі, а ти, Марічко, своїм виглядом все одно все зіпсуєш. Для чого тільки гроші на таку витрачати.
Коли мені ледь виповнилося вісімнадцять років я вискочила заміж. Про кохання не йшлося, я просто хотіла втекти з дому. Микола був старшим на десять років і по-справжньому любив мене. Він дбав про мене, що було абсолютно новим для мене.
Раніше цього ніхто не робив. У мене з’явилися свої гарні речі. Через три роки в шлюбі нам Боженька подарував донечку. Чоловік робив усе можливе, щоб його дівчатка почували себе коханими, балував нас. Ще вісім років тривало наше сімейне щастя, а потім як грім серед ясного неба – прихватило серце. Миколи не стало. Швидка приїхала коли вже було пізно.
Мені дуже було погано, вмить моє щастя розлетілося на кусочки. Але треба було жити далі, ставити донечку на ноги. Від чоловіка залишилися деякі накопичення, та й працювала я перукарем. Тому фінансова сторона мене не турбувала.
За всі роки подружнього життя я практично не спілкувалася зі своєю ріднею, Микола захищав мене. Тепер все змінилося.
Настя має трійко дітей, і відразу ж скажу, всі вони від різних чоловіків. Живуть разом з мамою. Зараз у неї новий “коханий” і цей Петро ніяк не може знайти спільної мови з тещею. Тож сестра придумала таке: попросила мене взяти дочку і переїхати жити до мами, а вони всі переїдуть в мій великий будинок.
Я довго не думаючи відправила їх далеко та надовго. Вони пішли, а вранці з’явилася на порозі мати з проханням пожити трішки у мене. Не могла я відмовити своїй матері. Впустила її в будинок, але жили ми кожен по-собі. Мама майже весь час проводила в інтернеті. Потім я зауважила, що почали пропадати речі та продукти.
Мама їх носила улюбленій доньці, адже там велика родина, їм більше потрібно. Онуки фруктів не бачать, а я в той час, як сир у маслі катаюся.
Довелося мені висловити все, що про них думаю.
І перше, що я зробила, так це виставила свою маму за поріг.
Нехай собі живуть, як хочуть, тільки мене не чіпають.
Нажилась я вже, з мене годі!
Правильно я вчинила?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua