І це дочка вчудила на самий ювілей. Я ледь крізь землю не провалилася, так мені перед усіма гостями не зручно стало.
Почну я з того, що наша з чоловіком Настя – пізня дитинка!
У нас з Євгеном є син, який вже давно одружений. Ми деякий час після нього планували дитинку, надіялися, але через пару років змирилися з Божою волею. І ось коли мені було 41, до нас не очікувано завітав лелека.
Син в той час вже був одружений і моя невістка чекала на свого первістка.
Моя дочка і онук з’явилися на світ з різницею в три місяці, але я не про це.
З чоловіком ми виховували дочку в строгості, але з іншого боку ми дарували їй стільки любові, ніжності і тепла.
Я не раз бачила, як набагато молодші батьки її подруг спілкувалися зі своїми дітьми.
Це не порівняти з нами. Ми ніби й старші, і як кажуть, вже не мали таких сил до малих дітей, але трималися, щоб дочка, коли виросте, подякувала нам за таку любов і увагу.
Час минав, доня підростала. Я часто зрівнювала свою Настю і онука Данила. Син з невісткою йому дуже багато позволяли. В нас з Настею таке не проходить.
Ось, наприклад, одного разу Данило приїхав до нас на вихідні з пофарбованим волоссям. Мало того, що воно в нього довге, а хлопцям це не личить, так ще й якісь пасма світлі зроблені.
Онук нас з дідом зовсім ні в що не ставить. Ми для нього пусте місце. Син виховав його не добре, я не раз їм це говорила, але мене ніхто не слухає.
Та я більше переймалась своєю дочкою, у внука є батьки і вони за нього відповідають.
Десь з років дванадцяти, моя Настя почала говорити про те, що вона хоче підстригтися. Я спершу думала, ну кінчики, але не тут то було. Вона мені як в інтернеті показала фото якось дівчини, мені в очах потемніло.
Це ж треба було до такого додуматися, щоб дівчині, чуть не під хлопчика підстригтися. Та дівчинка повинна залишатися дівчинкою. Гарна сукеночка, чи спідничка, зверху блузочка. Я не признаю того, як сучасні діти одягаються і поводяться, тому старалася завжди уберегти дочку від цієї “моди”.
Ледь ми з чоловіком відговорили свою Настю від думки, щоб підстригти свої коси.
Ще хочу уточнити, що в Насті дуже гарне, чорне, густе і довге волосся.
З нього можна зробити зачіску на будь-який смак. Та це мрія мільйон дівчат і жінок.
Якось вона з цією ідеєю змирилася, а я “перехрестилася”.
І ось два тижні тому в нашої Насті був день народження – вісімнадцять років.
Свято ми вирішили зробити дома. Запросили бабусь, дідусів, хресних, родичів. А наступного дня Настя мала йти з подружками гуляти в місто і трішки святкувати.
В п’ятницю, я дещо собі готувала для столу. Настя поприбирала в хаті, а потім попросила в тата трохи грошей і пішла в місто, ніби гуляти…
Коли через три години вона повернулася, я її не впізнала. Нічого нам не сказавши, Настя здійснила свою мрію і обрізала коси, які я вісімнадцять років берегла…
Я вже не хвилювалася, що буде на столі, а як сприймуть цю “дивину” гості.
Щось говорити вже з дочкою – змісту не було, що зроблено, те зроблено. Моя мама і свекруха лише головою похитали, теж їм то не сподобалось, інші, щоб не образити іменинницю, сказали, що дуже гарно, а невістка так взагалі сказала, що нарешті Настя вийшла з під мого крила і вона за неї дуже рада.
Але чого тут радуватися, скажіть мені, люди добрі?
Споконвіків було так, що жіноча коса – це жіноча краса.
А моя баба завжди говорила, що якщо волосся обтинаєш дуже коротко, то долю свою обрізаєш.
Я ж завжди її уявляла на весіллі з довгими косами і фатою. А що тепер буде, хто його знає.
Дуже мені прикро, що виховували ми з чоловіком її виховувала, а Настя навіть з нами не порадилася. Все по тихому зробила…
Автор – Наталя У
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!