fbpx

Наталя Андріївна не відпускала з рук свого старенького телефона. – Вони подзвонять, обов’язково подзвонять. – В той час вона згадала, як на ювілей всі діти та онуки зібралися за столом в її озелененому саді, тоді син і подарував цей телефон, а сьогодні він мовчить. – Стефко, а ну ти візьми глянь, може я пропустила, стара вже, очі та розум не ті. Не може ж бути, щоб всі забули про мій день народження

Наталя Андріївна не відпускала з рук свого старенького телефона. – Вони подзвонять, обов’язково подзвонять. – В той час вона згадала, як на ювілей всі діти та онуки зібралися за столом в її озелененому саді, тоді син і подарував цей телефон, а сьогодні він мовчить. – Стефко, а ну ти візьми глянь, може я пропустила, стара вже, очі та розум не ті. Не може ж бути, щоб всі забули про мій день народження.

***

Сумно старенькій на душі. Сидить вона в самотній кімнаті, ледве освітленій тьмяним світлом і крутить в руці телефон. Цей телефон їй подарував син на день її народження, 10 червня. Тоді її син і дві дочки зробили шістдесятилітній жінці дуже приємний сюрприз, вона і не чекала гостей, а вся її сім’я приїхала з подарунками і привітала Наталю Андріївну. А зараз на календарі 10 червня, бабусі виповнилося 78 років, але телефон її мовчить, і в гості ніхто не їде.

Давно вже телефон мовчить, буває, прийде якась смс від оператора, бабуся схопиться, шукає свої окуляри, надіне їх незграбно і намагається розгледіти, що ж там прийшло на телефон, в надії, що це від дітей… Старенька стала погано бачити і чути, але була ще в ясному розумі.

Сиділа-сиділа вона в кімнаті і вирішила зайти до своєї подруги, молодшої за неї на 10 років. Раптом вона просто стала настільки погано бачити і чути, що навіть не бачить пропущених дзвінків? У неї ж сьогодні день народження, їй повинні зателефонувати і привітати.

Або взагалі телефон зламався? Таке теж може бути. Подруга зустріла Наталю Андріївну з радістю. Вона привітала її з днем ​​народження і подарувала якусь дрібничку. Наталі Андріївні було трохи незручно питати знову про телефон, але вона все ж таки зважилася. – Стефко, а подивися, може мій телефон не працює вже.

Подруга бабусі зітхнула. Брала телефон в руки, повністю оглядала його з ніг до голови, як то кажуть, і відповідала: – Та ні, телефон робочий.

Наталя Андріївна не витримала і розплакалася: – Чому ж тоді мої діти не дзвонять мені? Чи не привітають з днем ​​народження…

Не забувайте про своїх батьків, телефонуйте їм кожен день! А ще краще – приїжджайте до них!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page