– Привіт, Зоя, ти чого така сумна? – запитала Валя у колеги, заходячи в кабінет.
– Зі свекрухою посварилася, – важко зітхнувши, відповіла Зоя.
– Що не поділили? – здивовано підняла брови Валя, знаючи, що Зоя живе від свекрухи окремо і причин для сварок у них бути, з одного боку, не повинно.
– 1 вересня ми не поділили, – раптом посміхнулася Зоя.
– Це щось новеньке! Може, поясниш по-людськи? До початку робочого дня час є! – промовила Валя, заварюючи чай.
– Так нічого особливо пояснювати. Свекруха хотіла на перше вересня до онука прийти, а я не дозволила, ось і образилася вона.
– А чому не дозволила? Начебто, бабусі, дідусі часто на перше вересня ходять, що тут такого? – здивувалася Валя.
– Так вона прийти навіщо хоче? – сама у себе запитала Зоя і тут же відповіла, – щоб фотографій наробити, а потім по роботі бігати, всім показувати, який у неї онук красивий, першокласник і розповідати, як вона з ним сидить, – Зоя невдоволено скривилася.
Читайте також: ВІДДАЙТЕ МОЇХ ДІТЕЙ, — ВИМАГАЛА МОЯ СЕСТРА, ЯКА КИНУЛА ЇХ ВІСІМ РОКІВ ТОМУ
– А в чому проблема? Моя також робить, любить і фотографії внучки показати і розповісти про те, як з нею займається, грає. Потрібно до всього простіше ставитися, – промовила Валя, не розуміючи, навіщо Зоя робить з мухи слона.
– Тобі свекруха з донькою допомагає? – важко зітхнувши, запитала Зоя.
– Так. У мене свекруха два через два працює, коли у неї вихідний, то забирає Полінка зі школи раніше. Якщо у свекрухи на суботу та неділю вихідні випадають, то бере внучку до себе. В цьому році навіть на море з собою Польку брала. Я рада, – посміхаючись, промовила Валя.
– Тому-то тобі мене і не зрозуміти, – сказала Зоя. – Моя свекруха з Пашкою не сидить від слова зовсім. Останній скандал у нас трапився, коли Паша зaxворів в квітні. Я з ним на лікарняному сиділа, а мені раптом начальник дзвонить, ти тоді на курсах підвищення кваліфікації була, і велить терміново приїхати, підписати звіт.
Я зателефонувала свекрусі, щоб попросити її посидіти з xвopим Пашкой півгодини, поки я на роботу змотати, а вона мені сказав, що у неї відпустку, тому вона дивиться серіали і не хоче відволікатися.
І взагалі, вона не знає, чим можна з дитиною зайнятися. Уявляєш? – дивлячись на Валю і шукаючи в її особі підтримку, промовила Зоя.
– І як ти викрутилася?
– Як-як, – зітхнула Зоя, – викликала таксі, занурила туди сина з температурою і поїхала на роботу. Звичайно, нічого страшного не сталося, але факт залишається фактом. Я тягала дитину з температурою тридцять вісім з собою, а свекруха серіали дивилася. Це нормально?
– Якось не дуже, – пробурмотіла Валя.
– Ось і я про те. Вона цілком могла півгодини приділити дитині, прийти, книжку йому почитати, адже не грудне маля, на руках тягати не потрібно, – зітхнула Зоя, з досадою махнувши рукою.
– Тому, коли свекруха почала говорити про перше вересня і про те, що вона прийде на лінійку, я їй сказала: «Не хочете допомагати в біді, навіщо приходити в радості?».
Вона образилася, тепер обриває телефон чоловікові і мені дзвонить, висловлюючи, що вона бідна, нещасна, їй з єдиним онуком бачитися не дають. А у мене її слова крім роздратування нічого не викликають. Ось так-то, – закінчила розповідь Зоя.
– Справи, – протягнула Валя, допиваючи чай і дивуючись, що бувають такі свекрухи.
