У мене два сини Андрій і Артем. Обидва дорослі, одружені. Різниця між ними лише три роки, а живуть зовсім по-різному. Я вважаю, що справа в їхніх дружинах.
Андрій – мій старший син. Зі своєю дружиною Дашею він зустрічався рік. Даша мені не подобалася.
Вона не давала моєму синові проходу, постійно надзвонювала і чогось вимагала. Але Андрій любив її, виконував всі прохання, допомагав їй і її батькам, будучи навіть хворим або сильно втомленим.
Я була проти їхнього шлюбу, Даша занадто вимоглива і егоїстична, перетворювала Андрія в підкаблучника і намагалася побільше з нього мати.
Але Андрій був закоханий і піддався її впливу. У шлюбі апетити Даші тільки виросли, і вона вимагала все більше. Вона народила дитину, потім другого і на роботу виходити не поспішала.
Виправдовувала себе, що займається будинком. Будинком вона, звичайно, займалася. У квартирі чисто, їжа смачна, діти відвідують гуртки. Зате син працював без вихідних і свят, їхав на роботу рано, повертався пізно. Він директор фірми, дуже багато працює і несе велику відповідальність.
Син хоч і багато чого досяг, але часто був утомленим і напруженим. Зате Даша постійно енергійна, в дорогих обновках, з манікюром і з зачіскою. Мені така розстановка сил не подобалася. Але тільки до того часу, поки я повністю не впізнала дружину молодшого сина.
Артем познайомився з дівчиною, набагато молодша за нього. Наталя, так звуть дівчину, спочатку мені сподобалася. Скромна, ввічлива, доброзичлива, дуже симпатична. Але виявилося, що перше враження оманливе.
Дівчина виявилася не скромною, а дуже закритою, про таких кажуть сама собі на умі. Заміж вона не хотіла. Коли я акуратно питала їх, коли ж буде весілля, вони з Артемом в один голос стверджували, що їм цього не потрібно.
А адже роки йдуть, синові потрібно заводити сім’ю. Через кілька років відносин, пара все таки вирішила одружитися. Артем і Наталя зняли квартиру, почали жити разом. Я стала заїжджати до них в гості і дізнаватися свою невістку краще.
З кожним разом я розчаровувалася все більше. Наталя абсолютно і відверто плювала на домашнє вогнище. Особливої турботи про сина вона не проявляла. Треба сказати, що вона не була дбайливою навіть, коли вони зустрічалися.
Але я все списувала на те, що вони не одружені. На мої зауваження Наталя реагує холодно, з абсолютною байдужістю, ніби мова не про неї, а про сусідку знизу.
Артем і Наталя ведуть окремий бюджет. Вони вносять рівну суму для загальних витрат – на квартиру, комуналку та продукти, інше залишають собі. Наталя багато працює, у вихідні її практично немає вдома, Артем наданий сам собі.
Я відчуваю, що син занудьгував. Ніяких чоловічих справ по дому не робить, діти не планують, на роботі ніякого руху. Як сидів сім років тому на посаді менеджера середньої ланки, так до цього часу і сидить.
А Андрій за цей час став директором, змінив кілька машин, у нього двоє прекрасних дочок. У нього повноцінна, цікава, забезпечене життя. А Артем засів зі своєю Наталею, яка ніяк не направляє свого чоловіка до успіху, і з якої немає загальних цілей. Таке відчуття, що кожен живе сам по собі.
Тоді- то я і зрозуміла, як багато в житті чоловіка залежить від жінки поруч. Саме жінка робить свого чоловіка успішним і робить його життя повноцінним.
Андрію дуже пощастило з Дашею, і тепер я відчуваю провину перед нею за те, що колись засуджувала. Сподіваюся, Артем теж зробить правильні висновки і знайде жінку, з якою побудує щасливе життя.
Фото ілюстративне з вільних джерел.
