Батьки Поліни розлучилися, коли вона була зовсім крихіткою.
Батько поїхав в інше місто, а вона з мамою залишилася. Матері дитина була особливо не потрібна, і дівчинка постійно залишалася то у бабусь, то у подруг.
Відносини між донькою і мамою були неважливі, дівчинка все рвалася переїхати до тата. Їй гостро не вистачало турботи, уваги і любові.
Не знайшовши любов’ї в сім’ї, вона стала шукати це на стороні. Її обранцем став 18-річний хлопець, на 5 років старший за неї.
Вони зустрічалися два роки, а потім вона в 15 років зaвaгiтнiла. Вирішила нapoджувати, молода хлопець підтримав.
Вона народила, а пізніше, як їй виповнилося 16 років, одружилися. Новоспечений дідусь, як міг допомагав.
Читайте також: Не хотів він нікому сестру свою віддавати. І так тривало ще кілька років
Не маючи нормальної сім’ї в дитинстві, дівчина твердо вирішила створити затишне сімейне вогнище. Всю свою невитрачену любов Поліна вкладала в свою сім’ю, в дитину.
Вона дуже потребувала рідного чоловічка, хотіла любити і бути коханою. Вона віддавала доньці всю свою теплоту, ніжність і була щаслива.
З однокласниками вона не спілкувалася, різні інтереси. Її подругами були матусі старший за неї, але спільних тем у них було більше, ніж з однолітками.
Траплялося, вона віддавала свою дочку мамі. Але і бабуся з неї вийшла так собі.
У рік дитини нагодувала копченої ковбасою, а брудний памперс не міняла, поки не повернеться Поліна.
Дівчина ні про що не шкодувала. Навіть була рада, що в 15 років вирвалася з рідної домівки, створила свою сім’ю і стала хорошою мамою.
