Мій син уже дорослий, йому зараз 20. Всі ці роки я мріяла, мріяла про доньку, так хотілося ростити маленьку дитину, заплітати коси, шити сукні.
У мене був тільки пустотливий синок, який вже чотири роки живе в іншому місті, вчиться, працює, дзвонить раз на тиждень, зайнятий своїм життям.
Проблеми почалися після пологів практично відразу. Жіночі болячки, зайва вага, постійні обстеження, лікування. Все нанівець, мені не вдалося ще раз пізнати щастя материнства.
Поки син жив удома, туга була не такою сильною, але після його від’їзду… Я просто існувала, без мети, без вогника. Валерій не дозволив зробити ЕКO, та й яке воно було 20-10 років тому?
Рік тому, коли мені виповнилося 42 роки, я прокинулася весняним ранком і відчула себе погано. Голова крутилась, нудило, хотілося лежати і не вставати.
Насилу добралася до роботи, весь день позіхала, відчуття були дуже дивними. Я гадала, чому ж захворіла. Про цикл і не думала, давно не звертаю уваги, він збитий давно і безнадійно.
У мене подруга терапевт, зайшла ввечері до неї, питаю, застудилася, чи що? А вона зрозуміти не може. Відправила мене пройти деякі обстеження і здати аналізи.
Лікар насамперед запитав про цикл, а потім поставив дивне запитання, коли в останній раз я робила тест на вагітність. Вагітність? Який ще тест, я давно вже не в тому віці!
Лікар аж засміявся. Порадив спробувати тест, а потім знову прийти до нього. Обурена, я побігла в аптеку, купила відразу п’ять тестів, йшла додому і уявляла, як викладу порожні тести під ніс лікаря і подивимося, що він скаже! Безсовісний!
Не стала чекати ранку, зробила тест відразу, не встигнувши роздягнутися. Мало не знепритомніла, побачивши дві смужки. Стo раз прочитала інструкцію, для мене ці тести зовсім в новинку, ніколи не користувалася. Увечері прийшов чоловік, а я сиджу в туалеті на підлозі, то плачу, то сміюся.
Качаю зараз на руках маленьку Надійку. Виносила і народила цілком здорову дитину. Чоловік наче помолодшав, змінився, він тепер сповнений планів на нове життя, хоче міняти автомобіль, квартиру, допомагає мені шити сукні та повзунки.
Ми просто почали жити іншим життям! Життя заграло іншими фарбами. Наше щастя, наша Надійка.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – zwierciadlo
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
