fbpx
життєві історії
Не так давно я виявила, що моя свекруха любить ходити в «моїх» речах. І що я помітила – я старію, а вона молодшає

Не так давно я виявила, що моя свекруха любить ходити в «моїх» речах. І що я помітила – я старію, а вона молодшає.

В один момент я зрозуміла, що не потрібно їй віддавати свої речі, нехай свої купує і носить. Але це рішення не прийшло просто так.

Є у мене пальто улюблене – тонкий, без підкладали, з вовни красивого шоколадно-коричневого кольору.

Купила я його за рік до народження молодшого сина, після пологів стало воно мені замале. Я його акуратно згорнула і поклала до шафу. На весні чи восени, думала в надії знову його носити.

Однією весни, ми продали свою квартиру батькам чоловіка, самі іншу купили неподалік. І пальто моє при переїзді в шафі в самому низу залишилося.

Свекруха його виявила, сміливо обрізала рукава під свій 1,52 м зріст і почала носити. Нічого мені не сказала.

А я випадково зайшла до них додому, коли її не було і побачила своє пальто вішаку. Забрала його, дзвоню їй:

– Не шукайте, я пальто своє забрала!

А вона:

– Я ж рукава обрізала і ходити в ньому!

А я у відповідь кажу:

– Я ж вам його не віддала!

Прийшла додому, поміряла і розплакалася. На чоловіка лаялася, але ж він ні в чому не винен!

Не можу я у пальто влізти і їй точно не хочу віддавати.

На новій роботі колега порадила хорошого майстра – вона зі старих речей нові шиє, комбінує, переробляє, руки золоті!

До неї вирішила звернутися, пальто перероблю і буду носити.

А свекрусі свої речі віддавати більше не буду.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.

You cannot copy content of this page