Ніколи не думала, що таке може статися зі мною, але все-таки сталося. Мені з дитиною довелося піти з дому, оскільки мама вирішила залишити там жити мого колишнього чоловіка Оскара. Точніше, вона сказала “Не подобається – он двері, це моя квартира!”

Мені з1 рік, майже весь час мене виховувала лише мама. Батько був, платив аліменти, але бачилися ми рідко, він жив на іншому кінці країни. Ми ж з мамою і братом переїхали до бабусі після чергового маминого розлучення. Заміжня вона була три рази, ще два потенційних чоловіка до РАЦСу не дійшли. Брат Олег старший за мене на сім років, він спочатку виховувався мамою, а потім його забрав батько. Батьки у нас з ним різні.

Особисте життя у мами складалася сумно. Чоловіків вона вибирати не вміла і завжди наступала на одні й ті ж граблі – її кавелери як один мали весь набор чоловічих недоліків.

Від бабусі нам залишилася квартира, яку свого часу приватизували на маму і брата. Не знаю, чому так, але я в тій квартирі була тільки прописана потім, до цього була прописана в іншої бабусі з батьком, частки у мене ніде немає. Олег вдома не з’являвся, у нього своя сім’я, своя життя в іншому місті. Ми з мамою жили вдвох.

Мама завжди намагалася бути на молодіжній хвилі, вона спілкувалася з моїми друзями, їздила з нами по фестивалях, навіть грала на клавішах, коли у нас була своя група. Виглядає вона молодо, багато знайомих думали, що це моя старша сестра.

Мене таке спілкування радувало, бо я бачила батьків однолітків, які абсолютно не розуміли своїх дітей. У нас такого не було. Так, були іноді побутові сварки на тему миття посуду і прибирання, але нічого особливого.

Коли у мене з’явився молодий чоловік, Оскар, мама про це дізналася перша. З нею я могла поділитися всім, що відбувалося в моєму житті. Вона мене підтримувала, радила щось. А коли дізналася, що ми з Оскаром вирішили розписатися і з’їхатися, мама покликала нас жити до себе.

– У мене трикімнатна квартира, я в ній сама. Що мені тут, в футбол грати? А так і ви гроші на своє за бажанням підкопите, і мені не так нудно буде.

Від таких пропозицій не відмовляються. Оскар з мамою добре спілкувалися, тому проблем ми не бачили.

Жили нормально нормально, мама до нас не втручалася, ми намагалися їй не заважати, іноді всі разом проводили час за переглядом фільму або настільною грою. Мені все подружки заздрили, що все так чудово складається.

Я і сама собі заздрила! Скоро у нас народилася донечка Іванка, мама мені допомагала трошки з малою, Оскар працював.

І тут щастю настав кінець. Від спільних друзів я дізналася, що у оскара є інша, наша спільна знайома. Було дуже боляче і важко, ми посварилися, я не могла його простити. Мама намагалася мені довести, що всі чоловіки “скачуть у гречку” іноді, а Оскар ніби як розкаявся і все зрозумів.

Ми посварилися ще і з мамою, мені було незрозуміло, чому вона виправдовує чоловіка, адже вона сама знає, як боляче, коли тебе зраджують. Вона сказала, що я мала і нерозумна, і нічого не знаю про життя. І що Оскар хороший хлопець, ними не розкидаються. Я зібралася і на кілька днів поїхала з донечкою до подруги, щоб все обдумати.

Мама з Оскаром мені намагалися телефонувати, але я їх чути навіть не хотіла. Мені потрібно було заспокоїтися. Через кілька днів я з Іванкою повернулася додому і побачила там Оскара. Він спокійно пив чай ​​з мамою. Я розплакалася, почала говорити, щоб він забирав свої речі і йшов з мого дому.

– Тебе забув запитати, ти тут ніхто, – відповів мені чоловік і подивився на маму. Вона встала з-за столу, взяла мене за руку і вивела в кімнату.

– Не треба влаштовувати сцен на рівному місці. Куди він піде, у нього нічого немає. Я вирішила, нехай поки живе тут, поки не заробить на оренду квартири.

Я обурилася, що не хочу жити з ним під одним дахом, що як тільки донечці виповниться рік, я розлучуся з Оскаром, а мама така спокійно «Не живи, я тебе не тримаю”. Вона мені повторила, що в цій квартирі вона господиня, а мені тут не належить ні метра. Тому моя думка враховуватися не буде. Якщо ж мене щось не влаштовує, то я можу зібрати речі. дитину і котитися.

З квартири я з малою на руках просто вилетіла. Відразу ж зателефонувала батькові, тому що взагалі не уявляла, що мені робити. Ось так швидко позбутися матері, коханої людини і житла…

Тато вислухав мої незв’язні схлипи, перевів грошей, щоб я могла орендувати квартиру і пообіцяв з усім розібратися. Через три дні він приїхав і сказав, що нам потрібно вибрати квартиру. Він на весілля хотів її подарувати, але тоді у нього не вийшло, зате тепер він має таку можливість.

Я просто стрибала від захвату. Такого подарунка я абсолютно не очікувала від тата. Ми перебрали досить багато квартир. Вибір був між однокімнатною, але з ремонтом і меблями, або двушкою, але на ремонт і все інше вже не залишиться. Я вибрала двушку. Там і зараз непоганий ремонт, тому можна нормально жити. А решту я згодом наживу, коли з декрету вийду, і ремонт, і меблі нові. Зате я власниця власної двушки!

Тато поїхав, я дооформила папери, вирішила поїхати по свої речі. У квартирі побачила маму з Оскаром, вони в обнімку лежали на дивані, дивилися фільм. Тут я зрозуміла, чому мама так його захищала, чому вигнала не його, а власну дочку. Він їй в сини годиться, а вони… Та мені вже було байдуже. Немає у моєї іванки бабусі, а тато гідний ще з’явиться з часом у її житті.

Оскар хоч при моїй появі збентежився, а мамі нормально, так і треба, мабуть. Вона намагалася мені щось сказати, але я взагалі її слухати не бажаю. Я зібрала свої речі, видзвонила друзів, щоб допомогли мені за один все забрати, і поїхала з ними відзначати новосілля. Мамі про квартиру я нічого не сказала. Це не її справа, нехай насолоджується своїм особистим життям, а про мене забуде. Нам з донечкою від них обох нічого не треба.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!