Моя свекруха, не прохана гостя в нашій квартирі, але це ще не найгірше. Як тільки вона вривається до нас, то починає всюди прибирати.
В суботу в чоловіка вихідний. Наш син також на диво довго спав. Тому ми вирішили трохи повалятися в ліжку. Відіспатися за весь тиждень, так скажемо.
Але раптом я почула вібрування на телефоні. Взявши його в руки побачила три пропущених від Анастасії Петрівни, моєї свекрухи.
Я їй передзвонила, оскільки хвилювалася, чи щось не трапилося. Дзвоню і кажу, що трапилося в таку рань, і що ми ще спимо. А вона – я так і думала, за хвилину буду у вас!
Рад не рад, прийшлось підійматись з ліжка і йти вмивати заспані очі. Звісно, в хаті не дуже чисто, але і не так вже й брудно. Самі розумієте, коли ліжка не застелені (а я не встигла цього зробити) то здається, що вулкан поруч ожив.
Я прибираю в квартирі, але зазвичай чекаю, коли дома буде чоловік, оскільки з семимісячною дитиною сильно не наробиш.
Не встигла я вийти з ванної кімнати, як свекруха вже стояла на нашому порозі.
Ну, я зробила їй каву і пішла готувати всім сніданок. Анастасія Петрівна трохи погралася з онуком, а потім пішла у ванну кімнату і почала мені там прибирати!
Я намагалася її зупинити, але не змогла, вона сприйняла це всерйоз і висловила тисячу аргументів, що все нормально. Якщо я не встигаю, то їй не важко.
Я взагалі в суботу і планувала прибирати, а тут така підмога. Але я б промовчала, якби вона після цього “прибирання” поводилась гарно. Вона ж після починає мене вчити, як жити в будинку, щоб завжди було чисто і затишно.
Її коментарі іноді дуже неприємні для мене.
– Чому ти не використовуєш ополіскувач для прання? Чому ти кладеш губку таким чином? Цей плин до посуди поганий, купляй інший. Килимок в ванній треба викинути і купити новий, бо він не того кольору.
Мене іноді вже починає трусити від її повчань.
Чоловік це теж бачить, ми вже не раз просили Анастасію Петрівну не допомагати нам. Що ми самі впораємося, але вона нас не слухає і робить своє.
Найбільше мене дивує те, що в неї дома також не ідеальна чистота. Але їй приносить задоволення повчати власне мене. І якщо б я хотіла її десь “тикнути” носом в її квартирі, я б неодмінно знайшла причину. Але мені цього не потрібно.
Як пояснити цій людині, що ми не потребуємо її допомоги?
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Людмила Іванівна після нашого з Михайлом весілля вела свій контроль виключно через сина. Мене вона сильно не чіпала. Особливо це було помітно, коли на світ з’явився наш синок Тимур. Але після того, що витворила свекруха, я боюся любої тіні, коли гуляю коляскою в парку чи на вулицях. Я була в подиві. Старша жінка, і щоб на таке піти!
- Цього місяця Світлана повідомила мені, що розлучається. Я хотіла їй допомогти. Я запросила дочку на обід, сподіваючись, що вона зможе довіритися мені й відчує полегшення. Я хотіла її втішити. Але вона, здається, зовсім не чекала від мене допомоги. – Зі мною все добре. Я не розумію, чому ти продовжуєш так зі мною поводитися, – сказала вона мені ображено
- Я була при надії, а грошей на оренду не було, тому ми й переїхали жити до свекрухи. В той час, як лікарі просили берегтися, Ірина Степанівна повторювала, що цікавий стан не недуга. А коли дізналася, що в день “Х” чоловік буде поруч зі мною, взагалі з котушок злетіла. – Хто таке чоловіку показує? Це ж зовсім без розуму треба бути!
- Діти росли, батьки чоловіка їх нормально виховували. Але з якого дива нам взагалі там жити? Вона давно вже в оренді і з неї нам щомісяця капає непогана сума, яку не соромно витратити на якісь свої цілі. А будинок, це будинок. Його ми будували для себе. Він чудово підійшов би навіть для нас п’ятьох і навіть зять би не почував себе там утисненим. Свати як води до рота набрали. Ми купили м’яса для шашликів, закусок, гарно облаштували двір
- Виникло серйозне непорозуміння з дочкою. Скільки можна! Так, мені 67, я збираюся заміж, виселити квартирантів зі своєї квартири та переїжджати туди з Романом. Я виконую обов’язки домробітниці та няні і при цьому не отримую жодної віддачі натомість