Я зробила для своїх дітей все, а вони проміняли мене на хресну маму. Але я сама винна в цьому, бо дозволила Наталі більше, ніж треба було.
Мене звати Катерина і мені 47 років.
З чоловіком у нас двоє дітей: син та молодша дочка.
Живемо ми окремо від батьків. Працюємо на державних роботах. Чоловік декілька разів їздив на заробітки, бо тих грошей ніколи не вистачає.
Ми живемо скромно. Але не скажу, що дітям чогось не вистачає…
Є в мене рідна сестра. Наталя не заміжня і ніколи не була. Дітей в Наталі не має. Вона з підліткового віку сильно комплексувала через свою зовнішність (в Наталі деякі проблеми з прикусом і зубами. Хоча зараз з цим боряться, Наталя вже не хоче нічого міняти)
Вона завжди оминала дзеркало, щоб не бачити, яка вона. Як на мене, вона б змогла в свій час і заміж вийти і мамою стати, але вона навіть на метр не підпускала до себе хлопців, бо була впевнена, що ніхто її таку заміж не візьме.
Наталя старша від мене на чотири роки.
Все життя вона будувала кар’єру. Зараз в неї невеличкий, але гарний будиночок, в якому вона живе і двокімнатна квартира в місті.
Коли в нас з чоловіком народився син, ми взяли її за хресну маму, згодом вона несла до хресту і дочку.
Одного дня ми сіли з Наталкою за стіл, і я сказала, раз вона хресна, значить має на моїх дітей такі ж права, як і я.
Вона дуже зраділа. Все було добре. Ми часто всі зустрічалися. Наталя задаровувала подарунками дітей, і не лише на день народження чи Миколая, а й просто так. Діти її обожнювали, і я навіть подумати не могла, що все закінчиться ось так.
Зараз наші діти вже дорослі, і вони мене проміняли на хресну маму.
Син наш працює на її фірмі, дочка ще вчиться, але також планує йти на роботу до Наталі.
Я дуже заздрю сестрі, бо мої діти більше люблять і спілкуються з моєю сестрою ніж зі мною.
А недавно я почула, що вона планує переписати на них двох свій будинок і цю квартиру. З одного боку я рада за дітей, бо я такої змоги з чоловіком не маю. Але з іншого я розумію, що Наталя просто забирає в мене їх.
Я все життя їм присвятила, а Наталя окрім всього будувала свою кар’єру, на відміну від мене.
Мені дуже образливо, бо в неділю замість того щоб погуляти зі мною і з чоловіком, вони гуляють в парку з хресною.
Вона купляє їм все, що вони забажають, тим самим притягує їх наче магнітом.
Мене це сильно турбує. Для рідних дітей я ніхто…
Ми часто зустрічаємось з Наталкою, але я не можу їй сказати все це в очі.
Так, вона виглядає молодшою за мене, і може діти соромляться гуляти зі мною…
Я не знаю що робити.
Чи варто поговорити з сестрою, що я не хочу, щоб вона відбирала моїх дітей? Чи залишити все як є?
Я хвилююсь, щоб діти мене за це не засудили…
Автор – Наталя У
Передрук заборонено!
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
Недавні записи
- Свого сина Галина Петрівна не виховувала. Принесла “в подолі” і віддала своїй мамі. Мій чоловік виріс такою чудовою людиною завдяки бабусі. Дай Бог їй здоров’я. І коли в нас народилася дитинка, свекруха, яка вела не дуже гарне життя, почала мене вчити, як виховувати Миколку. Бо бачте, він мені колись на голову вилізе. – Надто сильно ти про нього піклуєшся. Самостійним він ніколи не стане!
- До сина на ювілей з пустими руками я не йшла. В невістки маленька дитина, і вона відразу ж попередила, що всю гостину вона буде замовляти. Ну, думаю, скільки там тих суш в коробочці. Я стала ні світ ні зоря, котлет насмажила, олів’є приготувала, огірки і помідори вквасилися. – Ви сідайте на диван! З хвилини на хвилину має доставка під’їхати. – Та чого чекати! В мене все є. – Я давай витягати продукцію з сумки. Я ж і подумати не могла, що невістка так на це відреагує. Відтепер буду на гостину до них йти, як пані: телефон в сумочку і все!
- Свекруха моя знову умудрилася вчудити! Ну скільки пояснювали, просили людину – все одно своє гне. Ось і зараз. Але вона весь час забуває про це прохання, ну або навіть абсолютно свідомо ігнорить його. Притягла дитині розумний телефон, який, само собою, у малого вже є
- Оскільки у нього за містом невелике господарство, є живність – коза. кури-качки – та город, його дні з коханою жінкою мають бути дуже насиченими. Підйом із самого ранку. Потім робота. Догляд за тваринами та майбутнім урожаєм. Неспішно, без фанатизму. Але щоб аж до обіду. Потім невелика перерва й знову працювати – все, як у наших предків. Вони роботи не боялися і жили сто років. Моя квартира в центрі Луцька йому як п’яте колесо
- Учора моя невістка Олена мала 36 років. Та я поїхала у місто до дітей на два дні раніше – щоб усе їй допомогти, разом приготувати всілякої домашньої смакоти – голубців, завиванців, холодцю, перців нафарширувати, торт спекти, млинців з сиром солодких . Привезла з села всього свого – курку, качку свої, свининки на холодець купила в сусідів, яєць – теж своїх, мочка і сиру, тільки зробила. Ну й овочів-фруктіва, само собою. Ледве доперла все маршруткою! А сьогодні вже поїхала зранку додому, наплакалася всю дорогу і заспокоїтися не можу – ну так прикро! Ну хіба так можна??? Все запхала в холодильник і не глянула. А відмітили – просто сором