Недавно я твердо сказала чоловіку, що нам треба розійтися, а йому настав час підшукувати нове житло, але він не погодився!
Мій чоловік не дає розлучення, і я не знаю, що мені робити!Але розповім про все по порядку.
Мій чоловік ніколи багато не заробляв та й загалом працювати не любив. Через кілька років після весілля я зрозуміла, що не хочу з ним жити. Зрозуміла, що заслуговую на краще життя. Тому я вирішила поїхати на заробітки до Польщі. Вову мені було шкода, тож зі свого будинку я його не виганяла. Офіційно ми так і не розлучилися.
Приїжджала я рідко, у свята. І щоразу пропонувала чоловікові розійтися, але він опирався. Казав, що йому просто нема куди піти. А я, наївна, не наполягала. Дочка до того часу вже закінчила школу і поїхала на навчання до столиці. Батьки, як і раніше, жили в селі по сусідству з нашим будинком. Вони доглядали Володю, бо розуміли, що від нього можна чекати чого завгодно.
Частину зароблених грошей я надсилала батькам. Частина витрачалася на те, щоб облаштувати будинок, де жив мій чоловік. Його вже давно треба було відремонтувати, і Вова у цьому питанні мені допоміг. Просто я розуміла, що рано чи пізно повернуся на батьківщину і мені потрібно буде десь жити.
Поки я була в Польщі, розлучилася моя сестра. Точніше, намагалася розлучитися. Там також каламутна історія. Її чоловік уплутався в погану компанію, виносив з дому всі речі, вліз у борги. Жах, словом! Довелося їй теж із грошима допомагати.
Якщо чесно, я просто хотіла налагодити своє життя. Але з кожним днем проблем ставало лише більше, а нещодавно не стало моїх батьків.
Я вже не сподівалася побачити світло наприкінці тунелю. Але у моєму житті з’явився новий чоловік. Чуйний, уважний та добрий. Саме завдяки йому я повірила у себе, свої сили. Він зробив мені пропозицію, і я, звичайно, погодилася вийти за нього заміж. Але я, як і раніше, перебуваю в офіційному шлюбі з Володею
Чоловік не дає розлучення, хоч ти трісни! Я вже й дзвонила йому, і писала, і навіть приїжджала. Вова переїжджати з мого будинку не збирається. Каже, що він належить йому так само, як і мені. Мовляв, він тут своїми руками ремонт робив, доки я в Польщі прохолоджувалася. Ну як так!
Я розумію, що помилилася ще тоді, коли пожаліла чоловіка і не вигнала його. З того часу минуло більше 8 років, Вова став більш жорстким та рішучим. Але я йому нічого не винна! Не знаю що мені робити. Мій нинішній чоловік засмучений і розгніваний. Він готовий приїхати та поговорити з Володею по-чоловічому, якщо це знадобиться. Та я поки проти, сподіваюся ще, що зможу все якось владнати сама.
Почуваюся безсилою. Адже Вова прописаний в моєму будинку. Буде суд, і йому справді може дістатись частина житла – воно ж все нажите у шлюбі. Якщо чесно, я вже готова просто продати цей будинок і поділити гроші. Аби скоріше розірвати всі стосунки з колишнім.
Мабуть, бог карає мене за мою доброту. Але чому? Я завжди хотіла чоловікові тільки найкращого. І отак він мені відплатив!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.
