Нещодавно я дізналася, що батьки написали заповіт повністю на мого брата. Мені залишилася “дуля з маком”. Я вже багато років живу і працюю в Греції. Так, я не висилаю їм гроші кожного місяця, але на свята я про них не забуваю. Мама аргументувала своє рішення тим, хто живе в квартирі, тому вона й дістанеться. Але річ в тім, що і Роман там не живе. Я не збираюсь з цим миритися.
Мене справді цікавить ваша думка. Я опинилася в ситуації, яка останнім часом не дає мені нормально жити.
Я хочу заздалегідь наголосити вам, що справа не в грошах…
Я виросла з братом в квартирі, де кожен куточок нагадує мені про дитинство.
У дорослому віці я залишив Україну та переїхала жити і працювати в Грецію.
І ось нещодавно мої батьки повідомили мені, що заповіт готовий і він написаний повністю на мого брата…
Мама мені говорила все це таким піднесеним тоном, що мене це здивувало. Вони ніби втішаються тим, що все залишають сину, а я залишаюся ні з чим.
У мене з батьками хороші стосунки, я часто їм телефоную, питаю, як справи і здоров’я. Так, я не висилаю їм кожного місяця гроші. Але вважаю, що я нічого їм не винна.
Але на якісь свята чи дні народження без “конвертів” не обходиться.
Спочатку я не переживала з приводу заповіту, але з часом це почало мене турбувати.
Цікаво, чому? Вони взагалі мене люблять? Я б ніколи не зробила цього зі своїми дітьми, не уявляю навіть такої ситуації. Я розумію, що це їхній вибір і їхня власність, але мене це дивує.
Я виросла в цій квартирі, як і мій брат, чому він має привілеї? Колись мої батьки аргументували те, що квартира належить тому, хто в ній живе.
Але брат там теж не живе… ще одним аргументом було те, що вони не хочуть, щоб ми продали квартиру, розділяючи її, тому буде тільки один власник…
Я думаю про те, щоб протистояти батькам, запитати їх, що змушує їх це робити? Але я не знаю, чи зможу я це зробити. Мені сумно. Я навіть думала про те, щоб розірвати зв’язок з рідними людьми. Мені так неприємно, як вони ставляться до мене…
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua