Ми з Мариною прожили в шлюбі сім років, все було добре, тільки дітей в нас не було. Марина все говорила, що потрібно пожити для себе, подивитися світ, а потім вже підгузники і сорочечки.

Нещодавно я дізнався, що у Марини є коханець, колега по роботі, з яким вона зустрічається вже майже рік. Запитав прямо – або він, або я, розраховуючи, що дружина одумається. Але виявилося, що я її, як чоловік, уже давно не цікавий, мовляв, вибач, любий, але така історія. Хочеш, терпи мої вибрики, а не подобається – до побачення.

У підсумку Марина зібрала речі і з’їхала до свого коханця, а я залишився в напівпорожній квартирі, за яку ще не виплачена іпотека, і з купою кредитів. Заробляю непогано, але самому платити за те, що ми вкладали в спільне житло і дозвілля, вважаю несправедливим. Тим більше, що її новий коханець – не бідний, і моя дружина ні в чому собі не відмовляє.

Марина заявляє, що на квартиру претендувати не буде, але виписуватися не поспішає. У мене іншого житла немає, тому я змушений оплачувати наші спільні частки, щоб не опинитися на вулиці. Крім цього доводиться самому закривати кредити, які ми брали на покупку дорогої техніки (і її десятого айфона в тому числі). На турпоїздки теж пішли чималі суми, про які навіть згадувати не хочеться.

Ось і виходить, що я залишився мало того, що з рогами, та й ще в борговій ямі, в якій немає ні кінця ні краю. Зате моя колишня в повному порядку – живе на широку ногу. І взяти з неї нічого – всі документи на мене оформлені! Так що мотайте на вус, мужики, і не повторюйте моїх помилок!

Всім добра!

Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!

Фото ілюстративне – freepik

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook