Моїй мамі 69 років, живемо окремо, але в одному місті. Як і будь-яка літня людина, вона потребує допомоги, але забрати до себе її не можу з певних причин – вона сильно любить котів та собак, тримає в квартирі купу тварин, та ще й в окрузі всіх бродяг підгодовує.
Всі гроші, які я даю їй на їжу і ліки, вона витрачає на тварин. Тому я останнім часом сама привожу їй необхідні речі і продукти, тому що пенсії, ясна річ, їй ні на що не вистачає.
Нещодавно з чоловіком поверталися від друзів на трамваї, автомобіль у них залишили. І можете собі уявити – біля зупинки бачимо мою маму, яка сидить з простягнутою рукою і просить милостиню. Я ледве зі сорому під землю не провалилася, чоловік теж був в люті, він же знає, що я регулярно беру з сімейного бюджету гроші для мами. А тут така картина і відразу ж напрошується питання – куди я їх витрачаю, якщо мама сидить з простягнутою рукою.
Виявилося, що мама просить у перехожих гроші на своїх собак і кішок, яких треба годувати, лікувати і стерилізувати. Справа начебто добра, але що скажуть наші знайомі, які її побачать? Що вони подумають про нас з чоловіком, що кинули стару матір напризволяще і довели її до такого життя?
Але і оплачувати її всіх бродячих тварин я не збираюся – доходи не ті, вибачте, ми не багачі. Ось і ходжу тепер по вулицях, озираючись, чи не сидить де моя мати – я впевнена, що вона не перестала просити милостиню, тільки тепер краще від мене ховається.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
