Сваха Ліда мене звинувачує в тому, що у нас діти розлучаються, а я своєї провини не бачу. Як на мене, так тут меркантильність невістки зіграла першу скрипку. І добре, що зараз все розкрилося, син хоч нормальну дружину знайде.

Вибір сина мені не сподобався відразу. Настя була вся якась надто солодка, якась неприродна. Такою буває покупна полуниця, коли і гарна, і солодка, але ні смаку свого, ні аромату. Я для себе охарактеризувала її як мутну особистість.

Але Ромі я свою думку не говорила. По-перше, він мене і не питав, по-друге, не мені з цією Настею жити. Можливо, вона тільки зі мною така, а з сином зовсім інша, я ж не знаю, правильно? Але своє справжнє обличчя невістка показала досить швидко.

Жили Роман з дружиною в двокімнатній квартирі, яка мені дісталася від моїх батьків. Ми там зробили ремонт, коли син школу закінчив, він вступив до університету і переїхав туди, жив у ній сам. Там йому до навчання ближче, та й який хлопець 17 років не захоче жити самостійно? На другому курсі він вирішив вчитися заочно, щоб відразу ще напрацьовувати досвід, тому квартплату гордо платив сам.

Син у мене єдиний, тому я нічого на нього не переоформляла. Квартира хороша, двокімнатна, навряд чи вони найближчим часом зберуться купувати трикімнатну. З однією дитиною і в двушці можна прекрасно жити, а у них поки жодної немає. Настя тільки відучилася і заявила, що спочатку кар’єра, а потім вже діти.

До слова, я молодих з онуками не підганяю. Сама я ще працюю, у мене є захоплення, тому бути відданою бабусею, яка тільки онуками і живе, мені не усміхається. А ось свати так, їм треба внучат скоріше, хоча у них вже старша дочка народила двох, але там хлопчаки, а свати внучкою марять.

Жили молоді самі, я до них не втручалася, в гості не нав’язувалася, до себе запрошувала у свята. Про те, що вдома у сина виник конфлікт, я дізналася взагалі від свахи. Зателефонувала Ромі запитати, що й до чого у них там.

Виявилося, Настя влаштовувалася на держслужбу і їй потрібні були папери про власність чоловіка. Тут і з’ясувалося, що ніякої власності у Романа і немає. Почалася сварка. Невістка вирішила, що чоловік її обманював, а той взагалі не розуміє, з чого вона таку бучу підняла.

Для Насті чомусь виявилося дуже важливим, щоб квартира була записана саме на сина, а не на мене. Вона почала вимагати, щоб син поговорив зі мною і переоформив квартиру на себе. Роман же пішов на принцип і нічого переоформляти не збирався. Мовляв, я у матері один, все після неї мені дістанеться, крапка.

Невістка побігла скаржитися своїй матусі, а та вже зателефонувала мені.

– Переоформіть квартиру на сина, а то виходить, що у них свого нічого немає, – переконувала вона мене.

– Дуже цікаво! А ви на дочку що переоформите, щоб вони були в рівних умовах? Чому я мушу щось робити? Твою дочку з квартири ніхто не жене, живуть та й живуть, – обурилася я.

– Ти не розумієш. Настя тепер не може відчувати себе господинею в домі, це ж твоя квартира, – продовжувала сваха, зробивши вигляд, що моє запитання вона не чула.

– Та що за нісенітниця! Я до них не ходжу, у шафи і каструлі носа не пхаю, а що в паперах написано – справа десята!

– Ну раз десята, то на сина і перепиши квартиру, яка тобі різниця?

Велика різниця, хотілося сказати мені, дуже твоя донечка хитра, он як через квартиру розхвилювалася. Відмовила я свасі, звичайно. Не її це справа, я вважаю. Вони дочці взагалі ніякого приданого не дали, щоб від мене щось вимагати, прийшла з одним чемоданом, а туди ж – права качати.

Я поговорила з Романом і почула його думку. Він мене підтримав, вважаючи, що Настя з її матір’ю придумали якусь примху.

– Ти можеш ображатися, можеш не ображатися, але не довіряю я Насті, тому нічого переоформляти не буду, – заявила я сину. Але він мене заспокоїв, сказав, що і сам не бачить в цьому сенсу, а йти на поводу у дружини і тещі не збирається.

Невістка теж дзвонила, вона зайшла взагалі з несподіваного боку. Мовляв, я ще жінка нестара, красива, може і знайду собі когось.

– А потім ваш син буде з якимось незнайомим чоловіком ваше майно ділити. Ну і куди це годиться? – Говорила Настя. Ось як! І мужика мені знайшла, і розписала нас, і мене вже на той світ відправила. Спритна дівчина, нічого не скажеш.

– Врахуйте, поки квартира не оформлена на вашого сина, онуків вам не бачити. Я не збираюся народжувати дітей, не маючи жодних гарантій під ногами. Завтра ви нас виселите, куди нам з дитиною йти? – вирішила зайти з козирів невістка, але я тільки розсміялася. Знайшла чим лякати – онуків вона мені не народить! Ти не народиш, інша народить, знайшла проблему.

Так Настя нічого і не домоглася, а на днях я дізналася, що вона подала на розлучення. Роман злий і засмучений ходить, я до нього не лізу, Настя ж до батьків вже своїз з’їхала. А мені сваха знову дзвонила.

– Задоволена? Розвалила сім’ю! Жадібність твоя тебе і з’їсть!

Не розумію, в чому я винна. Весь конфлікт роздула її дочка, на розлучення подала її дочка, а винна у них чомусь я. Про своє рішення не шкодую, сподіваюся, що Роман швидко оговтається і знайде собі дружину без таких тарганів, як у Насті. Таку, яка буде кохати його, а не нерухомість.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!