Незважаючи на те, що чоловік дуже хотів сина, я подарувала йому трьох донечок. Та Ігор вирішив не зупинятися. На цей раз ми все вирахували, і на 99 відсотків були переконані, що буде хлопчик. Того дня Ігор вперше організував неймовірне “гендер-паті”. На святі зібралися і друзі і родичі. Ми чекали на диво, але сталося так, що Ігор ввечері поїхав в невідомому напрямку, а додому мені прийшли документи на розлучення.
Коли я зустріла Ігоря, то це був мужчина “на мільйон”: статний, красивий, завжди одягнений по-модному.
Скільки жінок змагались за його серце, та вибрав він мене. Завжди Ігор мене радував красивими букетами, дорогоцінними подарунками.
Після весілля наше кохання набирало тільки нових барв, я наче потрапила у казку, яку він для мене створив.
Згодом я дізналась, що чекаю на спільну з Ігорем дитинку. Він такий був щасливий, але відразу дав зрозуміти, що чекає саме на сина. Мені якось все одно було тоді, адже це наш первісток і немає значення його стать.
Коли народилась донечка, чоловік був радий, та сказав, що дуже хоче і сина від мене. Вже через трохи я знову носила дитинку під серцем.
На даний час так вийшло, що у нас ростуть три донечки, та мій чоловік вперто вимагає від мене сина.
Стосунки в нас вже не такі, як були раніше, Ігор перестав мені оплачувати покоївку, тепер всі роботи по величезному будинку на мені. Дівчатка мої всі троє з раннього малечку займаються гімнастикою.
Колись і я в свій час цим займалась і отримувала високі нагороди. Та лікарі після останньої появи на світ дитинки, заборонили мені цей вид спорту, як і заборонили мені найближчим часом знову думати про дитинку, адже організм вимагав відпочинку і відновлення.
Я помічала, що з Ігорем щось не так. Та незважаючи ні на що, я дуже сильно хотіла вберегти наш шлюб.
З допомогою спеціаліста ми підрахували, що в цей раз в нас точно народиться син.
І ось я в очікуванні. Чоловік замовив крутезне гендер-паті, де зібралось багато наших знайомих і рідних, такого в нас ще не було.
І ось ми в очікуванні того, що зараз дізнаємось стать дитини і переконані, що це буде довгоочікуваний синочок, аж тут вилітають рожеві кульки.
В цей день мій чоловік поїхав, я не знала куди і наскільки. А через тиждень дізналась, що він подав на розлучення.
Так, він попіклувався, щоб нам було за що жити.
Та в мене вже немає повноцінної сім’ї. Ці дев’ять місяців для мене тягнуться дуже важко і довго, зі мною постійно поруч мої батьки, та немає того, заради кого я жила всі ці роки.
Чому саме так? Я не маю відповіді…
Та чи є ще надія, що Ігор повернеться до мене? Адже я не уявляю, як жити дальше…
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
Передрук заборонено!