fbpx
життєві історії
– Ні, мамо, ти не будеш з нами жити. – я була категорична. – Я тебе не питала! Виростила, на свою голову: одна з власного будинку жене, друга на поріг не пускає. – І взагалі, ти говорила, що це твоя квартира. Навіщо ти мені без квартири? – ось тут у мене і відкрилися очі на правдоньку. – Я їм і кажу – орендуйте житло. А сестра твоя мені заявила – я тут господиня, моя квартира! І мужика свого хоче прописати. А він не сам, з ним ще діти – двоє, Улянка зовсім з глуздом посварилася

– Ні, мамо, ти не будеш з нами жити. – я була категорична.

– Я тебе не питала! Виростила, на свою голову: одна з власного будинку жене, друга на поріг не пускає. Що я вам поганого зробила? – мама розплакалася.

 У сенсі – з дому жене? Ти з Уляною посварилася? – перепитала я.

– А ось так – жене! Хлопця додому привела, а матір за двері виставила. Бачите, не хоче її Сашуня з тещею жити! Я їм і кажу – орендуйте житло. А сестра твоя мені заявила – я тут господиня, моя квартира! І мужика свого хоче прописати. А він не сам, з ним ще діти – двоє, Улянка зовсім з глуздом посварилася.

– Мамо, Уляна не може тебе вигнати – ти власниця квартири. А мужик з дітьми десь жив же до цього, не на вулиці ж? Ось нехай туди і йдуть.

– Жив, з дружиною він жив. А Улянка давай з ним шури-мури крутити. Дружина дізналася, чоловіка вигнала, з дітьми на додаток. Ось Улянка їх і забрала. Мовляв, вона винна, їй і відповідати, – зітхнула мама.

– Поїхали, я тебе відвезу. Заодно з Уляною поговорю. – я почала збиратися.

– А сенс розмовляти? Вона там вже в кімнаті моїй командує, дітей туди поселити хоче.

До будинку мами ми під’їхали через пів години. У дворі стояла вантажна машина, вантажники тягали меблі. Біля під’їзду стояло мамина ліжко. Бородатий мужик скомандував, показавши на ліжко:

– Ось це – забрати.

Побачивши нас з мамою, мужик підійшов до нас і посміхнувся:

– Мама? А що Ви без попередження? Дзвонити треба, коли в гості збираєтеся!

– Доню, це – Олександр, обранець Улянкин. Бачила, розкомандувався? Я вже до не до себе додому, а в гості приїхала!

– Пане Олександре, вітаю. Ви ж доросла людина, і маєте розуміти – так не робиться, – звернулася я до чоловіка.

– Як не робиться? Мене дружина виставила, куди я з дітьми мушу йти? Уляна винна – у неї і будемо жити! – заперечив мені цей Сашко.

– Вона винна? А Ви що, просто випадково поруч опинилися? – засміялася я.

– Уляна шпильку залишила, навмисне, щоб дружина побачила. Хотіла, щоб я розлучився – я розлучаюся. Отже ваша Уляна сама винна, хай і думає, де діти мої жити будуть. Вона їх матері позбавила! – заволав чоловік.

Вперше в житті я зіткнулася з чоловіком-істеричкою. Я підійшла до вантажників і скомандувала:

– Ліжко назад повернути, в квартиру. Все, що занесли, виносьте. Ось власник квартири, – я тицьнула пальцем в маму. – Доплат будеа, не переживайте.

Вантажники взяли ліжко і понесли його в під’їзд. Чоловік сестри почав з нами сперечатися, але правда на нашому боці. Не можна з’явитися в чужий будинок і командувати там, виселяючи господиню квартири.

Поки ми сперечалися з обранцем сестри, вантажники підняли ліжко в квартиру. Сестра вискочила разом з вантажниками і почала кричати:

– Ти якого чого розпоряджаєшся? Ми з мамою все вирішили! Хто тебе просить лізти? Не псуйте мені життя!

– Я не буду жити з твоєю матір’ю! І взагалі, ти говорила, що це твоя квартира! – вліз Сашко в нашу розмову. – Навіщо ти мені без квартири? Де діти? Ти що, їх самих залишила? – заверещав чоловік і побіг до під’їзду.

Ось тут ось тут у мене і у всіх решти і відкрилися очі на правдоньку.

Дітей він забрав, скомандував вантажникам везти меблі назад. Сестра намагалася його зупинити, але у неї нічого не вийшло. Ми з мамою піднялися в квартиру і почали наводити там порядок.

Уляна виникла через годину. Вона з порога накинулася на нас зі звинуваченнями:

– Я з вами ніколи особисте життя не влаштую! Ви мені заздрите! – зайшла до себе в кімнату і двері зачинила, грюкнувши.

Подякувала б краще, що від недомужика її позбавили. Смішно і гірко, чесне слово.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page