Жила Галина з родиною і з сім’єю брата в двушці, а на їхньому ж майданчику жила самотня бабуся, теж в двушці. Ніхто не їздив і не родичався до Марії Олексіївни.
Коли бабусі зовсім стало важко, почала вона по сусідах доглядальників за квартиру шукати. Спочатку одни сусід доглядав, Петро, алейому швидко набридло, довго, мовляв, живе бабуся.
Тоді взялася доглядати бабусю Галина, їй не важко було старенькій продуктів привезти, в лікарню звозити, вона у неї прибирала раз на тиждень і їсти варила.
Через чотири місяці Марії Олексіївни не стало. І тут з’явилася просто сила-силенна спадкоємців! Подали на галину до суду. Але нічого родичі бабусі, як не старалися, не отримали.
Це було бабусине житло, вона зробила на Галину дарчу. До того ж, Галина за допомогою сусідів легко довела, що цих спадкоємців і близько не було, поки бабуся Марія потребувала у допомозі.
Галина з родиною тепер переїхала в квартиру Марії Олексіївни, залишивши батьківську двушку братові. І всі влаштовані і щасливі, а рідня старенької життєвий урок отримала.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
