Обман дружини, що може бути важчим і найнеприємнішим…
Ніколи не думав, що зіткнуся з цим, але на жаль довелося. Звичайно минуло багато років і все вже давно забулося, і пройшло, але все одно коли згадую стає небагато сумно.
Зі своєю дружиною я познайомився на підприємстві, де ми разом працювали кілька років, спілкувалися, розмовляли, я навіть і не думав що ми житимемо разом.
І якось само собою вийшло, що поступово наше спілкування перейшло в більш серйозніші стосунки, і я раптово переїхав до неї жити.
Вона була в розлученні, і у неї був син, сім років. Прийняв він мене не дуже добре, ну я не ображався. Хто я для нього… Вітчим, чужий дядько.
Жили ми спочатку дуже добре, і любили один одного, і за два місяці дружина чекала дитинку і народила мені доньку. Після народження доньки ми прожили ще разом два роки, і я на той час пішов зі старої роботи на нову, з добовим графіком роботи. І якось влітку, мені дружина каже
– Що я буду вдома сидіти, на спеку. Поїду я до мами, там свіже повітря і річка.
– Ну добре, звичайно.
Вона забрала дітей поїхала, я залишився вдома, бо мені треба було вранці на зміну. У мене випав напружений графік, і приїхати я до них зміг лише через два тижні.
Коли я приїхав мене, як то прийняли прохолодно і не дуже дружелюбно. Я якось не звернув на це уваги і ввечері на мене чекав сюрприз.
Я сидів на дивані, а дружина на підлозі збоку від мене, ми сиділи спілкувалися і я побачив на її ногах маленькі круглі синці…
– Таня? Це що?
– Де?
– Звідки це у тебе?
Тут втрутилася теща.
– Та це вона з молодшим братом боролася. Він і поставив синці.
Читайте також: Погано скаржитися на матір, але вже накипіло. Після розлучення ми з донькою повернулися жити до моєї мами
Така нахабна брехня мене настільки здивувала, що я нічого не відповів. А посидівши ще годину, сказав, що мені треба терміново на роботу, і поїхав. Мене ніхто не тримав.
Приїхавши додому ввечері, я довго міркував і думав про це… Уранці пішов на роботу. Ну, а коли я прийшов через дві доби з роботи, мої речі чекали на мене біля порога, які мені віддала сестра дружини…
Десь рік я не знаходив собі місця… Намагався повернути її назад, але все було ніяк.
Але в мене була моя донька, якій я присвятив увесь свій вільний час… Не скотився, не спився… Залишився людиною… Хоча часом дуже важко.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.