Ми всі живемо у Києві. У мене син просто прекрасний. Він сам вступив до університету, успішно закінчив його і потім влаштується на роботу в невеликий відділ банку. І ось там Андрій і зустрів цю з села. І ось я просто з першої секунди знайомства з Катею побачила причину її палкої любові до мого милого сина. Все що вона хотіла – це осісти в Києві, а за чий рахунок – не важливо.
І після того, як вона пішла, я пояснила своєму синочку, що такі дівчата як ця Катерина, створені для того, щоб з ними просто весело проводити час і на цьому все. Але точно вже не вступати з ними в шлюб або закохуватися. І не варто її приводити до себе додому. Вона мені не стане донькою ніколи і ні за що.
І ось через кілька місяців вони разом стоять на порозі моєї квартири з важливою новиною. І син знайомить мене з цією провінціалкою як з нареченою і повідомляє цю саму новину: він скоро стане батьком, а я – бабусею. І оскільки у Каті зараз мало грошей для оплати за житло в гуртожитку, вона якийсь час поживе з нами. І тому, що вона при надії, їй зовсім не можна хвилюватися і треба їсти побільше вітамінів.
Я змусила Андрія зробити тест на батьківство.
Безумовно, я не хотіла, щоб ця дівчина з села жила в нашій квартирі. Але, коли син почав мене дуже вмовляти залишити її, я просто не змогла йому відмовити. Андрій стверджував, що краще за Катю немає нікого в усьому світі, і він її більше за життя любить. Та й сама панночка намагалася справити на мене хороше враження. Вона весь час прибирала в квартирі, готувала їсти і навіть робила мені каву на сніданок.
Звичайно, я кілька разів намагалася вивести її з себе, спровокувати, щоб подивитися її реакцію. А вона мені все твердила: «Олено Михайлівно, я не буду з вами сваритися ні за яких обставин».
Коли Катя народжувала, я змусила сина зробити тест на батьківство. Інакше я не дозволю йому вписати своє ім’я в графу батько в свідоцтві про народження цієї дитини. Через два тижні ми отримали результат ДНК. І як виявилося, мій син Андрій насправді є батьком новонародженого хлопчика.
Я заявила чітко, що не збираюся допомагати їм з малюком.
Після народження мого внука я прямо сказала, що не збираюся допомагати з дитиною. Це їхній малюк, тому нехай самі з ним розбираються. Та й фінансувати їх я теж не маю наміру. З мене досить того, що вони живуть в моїй квартирі.
Андрій на мене образився і ми не розмовляли більше тижня зовсім. Але потім він сам до мене прийшов і почав просити позичити гроші на підгузки. Ось як буває!
Попри всі мої зусилля, чомусь ніяк не виходить посварити невістку і мого сина.
Потім я Каті прямо заявила, щоб вона й не сподівалася отримати прописку для своєї дитини в моїй квартирі. І якщо вона хоче, щоб у неї і малюка було все добре, тоді їй було б куди краще піти від мого сина і залишити дитину тут. А ми його з Андрієм поставимо на ноги.
І що ви думаєте Катя зробила після цього? Звичайно, пішла поскаржилася Андрію і все йому прямо і виклала. І ось вже ввечері вони упакували свої речі і з’їхали від мене. Потім я набрала сина і запевнила його, що якщо він хоче від мене щось отримати, то це станеться лише після розлучення з цією понаїхавшою.
Сказала, що нехай Андрій бере малюка і повертається додому.їх я радо прийму. А Катю нехай залишить там, де знайшов. На що він просто кинув трубку і нічого не сказав у відповідь.
Ну, так, значить, так. Нічого, ви мене ще не знаєте.
Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено
Фото ілюстративне, Ibilingua.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
