Зараз бабусі 84 роки, ми з чоловіком і дитиною живемо з нею. Мамі моїй 60 років, вони сім років тому розлучилися з батьком, двокімнатна квартира залишилася їй, бо батько знайшов собі молодшу кохану і пішов.
Мама теж не розгубилася, зараз вона вже три роки зустічається з Вадимом, він майже живе у неї. Мама відпочиває, їздить кудись з новим обранцем, а бабуся – на нас. Я розумію, що на мене дарча, бабуся кілька років тому зробила її на мене, але все ж таки мама б могла її забрати.
Ну як мама не розуміє, що у нас молода сім’я, і нам дуже важко з бабусею!
У нас завжди були нелегкі з бабусею взаємини, але зараз зовсім нестерпно стало, постійні докори і образливі слова, приниження і в мою адресу і на адресу чоловіка, дитини.
Мені 32 роки, а я без дозволу бабусі ні куди не можу піти, так як це теж може бути приводом для сварки її поганого самопочуття. І, звичайно ж, це все позначається на взаєминах з чоловіком, хоч він все і терпить, але я прекрасно розумію, що це неприємно!
Бувають звичайно дні, коли вона в гарному настрої і ми прекрасно спілкуємося, вона нас підтримує і навіть допомагає фінансово. Але потім, в момент чергового непорозуміння чи конфлікту, все це виходить боком всім.
Є можливість переїхати до чоловікових батьків, але це інша область, 70 км від нашого міста. І, звичайно, якщо ми поїдемо, я думаю важко буде потім помириться і з бабусею, і з мамою. До того ж, жити зі свекрухою теж не дуже хочеться.
Я не знаю, як вчинити. Так жити у мене вже сил немає, нерви просто не витримують. Ну чому мама не може забрати ж свою маму до себе у вільну кімнати? Але ні, їй дорожче свої безтурботне життя, ніж комфорт родини її єдиної дочки. Прикро, ось і все.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
