Одного вечора я переказав 12000 гривень рідній сестрі, щоб врятувати її від мікропозик і загроз, щиро вірячи в її добрі наміри. За тиждень мене почала гризти тривога через її мовчання. А після я зв’язався з чоловіком сестри.

Можливо, вам знайоме це відчуття — коли близька людина опиняється у скрутному становищі, і ти без жодних сумнівів готовий прийти на допомогу. Саме так почувався Сергій, коли йому написала його молодша сестра Ірина.

Вони жили у різних містах. Сергій давно працював за кордоном, мав добрий заробіток, хоча й життя було нелегким. Ірина залишилася в Україні, вийшла заміж за Петра, народила донечку і, здавалося, жила своїм звичайним життям. Вони не спілкувалися щодня, але завжди знали, що можуть розраховувати одне на одного.

Одного вечора Сергію прийшло повідомлення у месенджер. Це була Ірина.

— Сергію, привіт

— Привіт, Іринко. Як ти там?

— Та, не дуже, якщо чесно

Сергій відчув внутрішній неспокій. Ірина ніколи не скаржилася.

— Що сталося?

— Мені дуже незручно тебе просити, але я вже не знаю, до кого звернутися

— Кажи, не тягни. Що таке? З донечкою все добре?

— Так, з Оленкою все гаразд. Справа в тому, що у нас з Петром виникли фінансові проблеми

— Які саме?

— Петро втратив роботу, і ми мусили набрати багато мікропозик, щоб оплачувати комунальні послуги та купити необхідне дитині. Вони вже такі великі, що ми не встигаємо їх закривати. Нам загрожують.

— Скільки вам потрібно?

— Ой, Сергійку, мені так соромно. Я порахувала, нам потрібно 12000 гривень, щоб закрити найкритичніші борги і вилізти з цієї ями. Якщо ми це зробимо, я знайду роботу і ми почнемо жити нормально. Це просто допоможе нам відштовхнутися

Сергій вагався. Це була значна сума, але ж це його рідна сестра.

— Я можу тобі їх перекинути. Надішли мені номер картки. Але пообіцяй, що знайдеш роботу і більше не будеш брати позик. Це ж не вихід.

— Дякую тобі, мій дорогий брате. Ти наш рятівник. Я обіцяю, це востаннє. Ти не уявляєш, як мені зараз зле.

Сергій одразу ж переказав гроші. Він відчув полегшення. Допоміг сестрі — і це головне. Він навіть не став розпитувати про всі деталі, не став вичитувати. Подумав: усяке буває в житті, треба підтримати.

Через тиждень він написав Ірині.

— Як справи? Борги закрила?

Відповіді не було. Сергій чекав день, другий. Тиша. Він подумав, що вона, мабуть, дуже зайнята пошуками роботи.

Через три дні він написав знову.

— Іринко, відгукнися. Я хвилююся.

Знову тиша. Це вже було не схоже на Ірину. Вона завжди була відповідальною. Сергій почав відчувати неприємний холодок.

Він вирішив зателефонувати Петру, чоловіку Ірини. Вони не були близькими друзями, але номер Сергій мав.

— Алло, Петре. Це Сергій, брат Ірини.

— А, привіт, Сергію.

— Я телефонував Ірині, вона не відповідає. Що у вас там відбувається? Чи все гаразд?

— А що має бути? Все нормально.

— Як це нормально? Вона ж казала, що у вас великі борги. Я надіслав їй 12000 гривень, щоб вона їх закрила.

Петро замовк. Сергій відчув, як напруга наростає.

— Ти про що, Сергію? Які 12000? Які борги?

— Не розумію. Ірина казала, що вилізла в мікропозики. Я їй переказав гроші минулого тижня.

— Сергію, Ірина нічого мені про це не говорила. У нас, звісно, не все гладко з фінансами, але не так, щоб набирати такі позики, тим більше, щоб просити в тебе. А що вона тобі казала?

Сергій переказав зміст їхньої розмови. Петро слухав, і було чутно, як він нервує.

— Це дивно. Дуже дивно. Ірина останнім часом поводиться якось замкнуто. Вона часто сидить у телефоні і нічого не пояснює. Я подумав, вона просто втомилася.

— А де вона зараз?

— Вдома. Я зараз зателефоную їй. Зачекай.

Через кілька хвилин Петро передзвонив. Голос у нього був розгублений.

— Сергію, вона каже, що просила в тебе гроші… але не на борги, а на… на особисті потреби. Купила собі щось. Каже, що потім тобі віддасть.

— На особисті потреби? 12000? А як же борги?

— Вона каже, що з боргами ми самі якось розберемося. Що вона просто хотіла собі оновити гардероб, і тому попросила у тебе. Сказала, що це ж не позика, а просто допомога від брата. І що вона просто не хотіла мене турбувати, тому сказала тобі про борги.

Сергій відчув, як його охоплює гнів. Його обдурили. Обдурила рідна сестра. Він вислав гроші з найкращих намірів, а вона використала його допомогу для своїх забаганок. При цьому вигадала цілу історію про скруту, щоб викликати жалість.

— Дай мені слухавку, Петре.

Сергій зачекав, поки Петро покликав Ірину.

— Алло.

Голос Ірини був тихим, з нотками виправдання.

— Іринко, поясни мені, що це все означає?

— Сергію, я тобі все поверну. Просто… я хотіла собі оновити речі. Мені було так соромно просити просто так.

— Ти вигадала історію про борги, про те, що дитина голодна, про те, що вам загрожують! Ти розумієш, як я себе почуваю? Я кинув усе, щоб тобі допомогти!

— Не перебільшуй, Сергію. Ти ж мій брат. Ти ж можеш допомогти сестрі. Я тобі потім віддам.

— Коли потім? І де гарантія, що ти мені повернеш? Ти ж вигадала все.

— Я ж тебе люблю, Сергію.

Сергій відчув, що його охоплює безсилля. Не через гроші, а через те, що його довірою так цинічно скористалися. Він не вжив образливих слів, але сказав рішуче.

— Я більше не хочу це обговорювати. Це не про гроші, Ірино. Це про нашу з тобою довіру. Нашу родинну близькість.

Він поклав слухавку. Відчуття розчарування було просто нестерпним. Сергій зрозумів, що його добра воля, його бажання допомогти, перетворилися на інструмент для маніпуляцій. Він вислав гроші, нічого не підозрюючи, а натомість отримав обман і зіпсоване ставлення до рідної сестри. Він не знав, чи зможе він пробачити їй таку поведінку, чи зможе він знову їй довіряти.

Сергій вирішив більше не телефонувати Ірині. Він також заблокував її у месенджері, щоб вона не могла йому написати. Навіть Петро не дзвонив. Сергій не знав, як жити далі з цією образою. Чи варто було вчинити так жорстко? Можливо, варто було дати їй шанс? Але хіба не вона зруйнувала все? Сергій відчув себе спустошеним.

Це був його гіркий досвід. Це була ціна його довіри.

Дорогі читачі, що ви думаєте про таку ситуацію? Чи варто прощати такий обман рідним людям, чи варто обірвати зв’язок? Як би ви вчинили на місці Сергія? Ваша думка дуже важлива! Поставте вподобайку цій історії та напишіть свій коментар, щоб ми могли обговорити цю важливу проблему.