Олександра взяла на руки дитину і зблідла. Гарний конверт, великий бант, за дверима – численна рідня.
Тільки ось в конверті був чужий малюк – Саші досить було одного погляду, щоб зрозуміти це!
Вона обережно поклала малюка на стіл і почала його роздягати. Медсестра роздратовано запитала у неї, що вона робить – мовляв, виписний зал один, а у відділенні своєї черги на виписку чекає ще кілька людей.
Олександра нічого не відповіла, тремтячими руками стягла з малюка памперс і здивовано подивилася на медсестру:
– ЦЕ ХЛОПЧИК. ДЕ МОЯ ДОЧКА? НЕГАЙНО ПОВЕРНІТЬ ДИТИНУ АБО ЗАРАЗ ТУТ КАМЕНЯ НА КАМЕНІ НЕ ЗАЛИШИТЬСЯ.
Роздратування медсестри як рукою зняло – вона побігла до відділення, а через кілька хвилин вниз спустилася завідуюча з Сашиною донькою на руках. Вона почала вибачатися і пояснювати, що цей хлопчик теж готується до виписки. Точніше – до переведення в будинок малятка, тому що його мама відмовилася від сина.
Олександра не лаялася, взяла доньку і пішла до чоловіка.
Здавалося б, святковий день, але у молодої мами не виходив з голови той маленький хлопчик, якого відвезли в казенні стіни. Увечері чоловік запитав у неї, що сталося – вона розплакалася і все йому розповіла.
А вже через три тижні вся велика рідня зібралася ще раз – з нагоди приїзду додому ще одного нового члена сім’ї – Ромчика, того самого хлопчика, якого ледь не віддали молодим батькам замість їх дочки. Вони подумали, порадилися з батьками, отримали одностайне схвалення – мовляв, де один, там і другий, впораємося!
І ось тепер у їхньої дочки Міланки з’явився братик. Тільки ось коляску довелося купити іншу – для двійні!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
