Оленка, мама 5 дітей. прокинулася ще до світанку. Вона спустилася на кухню, сіла за стіл і почала прислухатися до звуків цього старого будинку. Він рипів і гудів, видаючи звуки, схожі на стогін людей.

Вони переїхали сюди, після того, як через борги її колишнього чоловіка залишилися без копійки. Олена навіть не знала, що він вліз у такі величезні борги, а його кредиторами були люди з сумнівною репутацією.

Одного дня вони приїхали до них додому і виставили їх звідти з однією валізою речей. Коли Олена звернулася до чоловіка по пояснення, він тільки сказав, щоб вона не втручалася в чоловічі справи. А за тиждень чоловіка зазарештували.

Тільки на суді вона дізналася, наскільки серйозні провини зробив її чоловік. Йому дали 15 років. Але їй від цього було не легше, адже вона із чотирма дітьми і при надії п’ятим залишилася фактично на вулиці.

Після нескінченних походів по волентерських центрах вона змогла отримати цей старий будинок далеко від міста. Він давно пустував і належав місцевій владі. Олені порадили на якийсь час виїхати подалі з міста, щоб їх не знайшли спільники чоловіка. Цей варіант підходив ідеально. Хоча сам будинок був старий, недоглянутий і майже покинутий. Вона кілька місяців намагалася впорядкувати його.

Раніше вона мала гарну роботу, але через витівки чоловіка її звільнили. Тепер усе, чим вона могла заробляти на життя, – робота у місцевому магазині. Добре, що старші діти вже досить дорослі, щоб доглядати молодших. Але чи це життя для дітей? Вже майже рік так живемо…

Усі ці думки повністю поглинули Олену того ранку. Вона отямилася, тільки коли подзвонив будильник. Вже й на роботу час, хоч вона толком і не спала.

Того ранку вона, як завжди, зібралася на роботу. Розбудила та погодувала старшу дочку та сина. Сергію було лише 12, але він був уже дуже самостійним хлопчиком. На повну допомагав 16-річній Марічці стежити за близнюками і трирічною Богданкою. А ще постійно питав, коли повернеться тато. Ось і цього ранку він знову вирішив порушити це питання: «Мамо, тато знову написав мені повідомлення Він каже, що невдовзі ми знову будемо разом. Це правда? Він скоро повернеться?”

У жінки аж мурашки побігли, захлеснула хвиля тривоги. Але вона швидко опанувала себе. Чоловіка посадили на 15 років, він повернеться ще нескоро, та й тут їх точно ніхто не знайде. Олена усміхнулася синові і сказала, що тато про це просто мріє. Вона не розповідала Сергійку, що насправді сталося, але й надіями його годувати не хотіла.

Вона тільки й сказала: «Не варто тобі чекати тата. І вірити його словам не варто. Він рідко дотримується свого слова».

Жінка помітила, що син посумнішав, але їй треба було поспішати на роботу. Вона поцілувала дітей та побігла до магазину. Там у неї минула чергова зміна. Під кінець дня до неї підійшла начальниця і сказала:

«Олено, знаєте, за той час, що ви тут працюєте, магазин перевтілився. Нема чого таким талантам сидіти в селі. Я нещодавно говорила зі своєю подругою, вона у торгівлі працює. Так ось, вона готова розглянути вашу кандидатуру на роль управляючої магазину в обласному центрі. Із вашим минулим досвідом це не буде проблемою. До того ж усі знають, що ви багатодітна працююча мати».

Олена так зраділа цій новині! Вона сказала, що обговорить це з дітьми і тоді дасть відповідь. Радісна, вона побігла додому. Жінка вже мріяла про те, як повернеться до міста та зможе орендувати квартиру на відкладені гроші.

Однак, коли вона підійшла ближче до будинку, її усмішка зникла. Вона почула з дому чоловічий голос, який вона одразу впізнала. У неї зник дар мови. Тремтячими руками вона відчинила двері.

Коли вона увійшла, то побачила свого колишнього чоловіка. Дмитро стояв біля плити і варив щось у каструлі а на пательні смажилися деруни. У нього на руках був один із близнюків. Сергій щось активно розповідав батькові, а налякана Марічка сиділа за столом, колисаючи Богданку. Вона помітила маму і дивилася на неї широко розплющеними очима.

Олена повільно зайшла всередину і запитала чоловіка:

«Дім, що ти тут робиш? Тебе тут не повинно бути».

Він не відреагував. Сергій же підбіг до мами і почав радісно говорити, що тато прийшов, обіцяв і прийшов.

Олена посміхнулася сину і сказала: «Сергій, візьми у тата малого і йди нагору».

Тоді Дмитро подивився на неї і застережливо похитав головою, говорячи синові:

«Сергію, йди краще до тата».

Чоловік був явно не в собі. Олена злякалася, що він може завдати дітям шкоди. Жінка припускала, що таке може статися. І доньці теж про все розповіла. Вони розробили план для таких ситуацій. Вона подала Марічці знак і почала відволікати чоловіка:

«Дмитре, що тобі від нас потрібно?»

І він почав розповідати, що це вона у всьому винна, що саме вона здала його правоохоронцям. І все, що йому потрібно, – це поквитатися з нею. Він розповів, що втік, що скоро тут будуть його друзі, які відвезуть його до безпечного місця. Але перед цим він розбереться з ними. Марічка тим часом непомітно вислизнула з кухні.

Сергій теж чув це і дивився на батька з нерозумінням. Він підійшов, смикнув батька за рукав і спитав:

«Тату, ти хочеш зробити нам зле?» Чоловік промовчав у відповідь, а потім сказав, що вони всі йому не потрібні і відштовхнув сина геть. Олена в ту ж мить кивнула Марічці, а потім кинулася на колишнього чоловіка: «Не смій чіпати моїх дітей».

Вона забрала з рук чоловіка дитину. Скориставшись його розгубленістю, вона схопила Сергія за руку і побігла надвір. Там уже стояло кілька людей, яких покликала Марічка. Це були явно не ті, на кого чекав там побачити Дмитро. Там стояли сусіди Олени, які полюбили жінку за цей рік. Вони знали про її минуле, вона попередила, що таке може статися. А ще розповіла Марічці, кому дзвонити, коли щось станеться.

За 10 хвилин на місці була поліція. Звісно ж, чоловіка затримали. Після такого йому точно додадуть термін.

Сусіди підійшли до Олени, втішаючи та заспокоюючи її.

З хати вийшла марічка. Вона не плакала, лише намагалася підтримати матір. Олена посміхнулася, подумавши, наскільки смілива у неї дочка. Сергій принишк. Тільки коли всі розійшлися, він сказав: «Пробач, мамо. Тепер я знаю, що тато не такий, як я думав».

Після того випадку багатодітна працююча мати Олена змогла знову переїхати до міста, влаштувалася на гарну роботу. Жінка вирішила, що докладе всіх сил, щоб у її дітей було найкраще життя навіть у такі непрості часи, як зараз.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.